Повідомлення в номер / Проблеми, які чекають свого розв’язання

Наш співрозмовник – депутат Ковельської райо­нної ради Володимир Андросюк.

– Вітаю! Володимире Тимофійовичу, як би Ви могли визначити ті проб­леми, які потребують обго­ворення і розв’язання сьогодні?

– Це нагальні та проб­лематичні питання, які хви­люють наше суспільство. Вони завжди потре­бують оновленої та достовірної інформації. Тому я справді буду радий допомогти з’я­сува­ти деякі моменти з моєї точки зору, спираючись на свій досвід участі у гро­мадсько-політичному житті.

–  Якби ви розуміли поняття “сус­піль­не благо” у контексті сучасних україн­ських реа­лій?

– Кожна людина в своєму житті користується суспіль­ним благом. Суспільні блага надаються державою без­коштовно – це товари та послуги, які створюються за рахунок коштів з бюджету, податків. Сьогодні ми ко­ристуємося багатьма вида­ми благ: національною без­пекою, правопорядком, зна­ннями, громадським здо­ров’ям. В сучасному сус­пільстві ними є все, що задовільняє людські потреби – їжа, одяг, тепло.

– Яким, на Вашу думку, є ідеал державного уст­рою, якого потрібно досяг­нути в нашій країні?

– Це повинна бути пра­вова держава, яка забезпечує захист прав та свобод лю­дини на ос­н­ові Конс­ти­туції. У нас, згідно з цим по­ложе­нням, існує пар­ламентсько прези­дентська форма дер­жави. Влада повинна нале­жати народу, який реа­лізує її через вибори та рефе­рен­думи. Також влада не повинна концентруватися в одних руках, бо це може призвести до негативних наслідків. Вона розпо­діляється між зако­нодавчою – парла­мен­том, виконавчою – урядом та судовими владами. 

Наша держава є неподіль­ною, суверенною та неза­лежною, і всі повинні дот­ри­муватись саме цих критеріїв. Адміністративно-тери­торіа­льні одиниці не мають суве­ренних прав. Ук­раї­на, в свою чергу, має зали­шатись демократичною державою, де джерелом влади є тільки народ.

– Яку політичну спад­щину може залишити піс­ля себе кожен політик?

– Основною спадщиною кожного політика стала б перемога України у ро­сійсько-українській війні. Політична спадщина полі­тика може включати зако­нодавчі досягнення, полі­тичні рішення та інші

справи на користь країни і народу. Законодавча діяль­ність повинна впрова­джу­ватись через ухвалення зако­нів, проведення  ре­форм в різних сферах вирішення ключових суспільних потреб. Політичні рішення впро­ваджуються у життя через зовнішньо та внутрішньо-політичні сили.

– Які три ключові кроки, на Вашу думку, потрібні для забезпечення довго­строкової еконо­мічної стійкості та зрос­тання в умовах після­воєнного віднов­лення?

– Перший крок – фінан­сування безпеки та оборони, що передбачає пріоритетне виділення коштів на сектор безпеки та оборони. Це є важливим кроком на шляху захисту країни, що, в свою чергу, створює основу для подаль­шого економічного віднов­лення і зростання. 

Другий крок  – віднов­лення критичної інфраст­руктури. Це дороги, мости, енергетичні об’єкти, ло­­­гістика та зв’язок. Третій крок – соціальна підтримка населення, особливо тих, хто постраждав від війни. Це передбачає прямі випла­ти, допомогу в праце­влаштуванні та забезпечення інших потреб.

– Дуже багато українців за кордоном. Як думаєте, який буде головний аргумент задля  їхнього повернення після війни в Україну?

– Головними аргументами для повернення українців додому після війни є сильна

емоційна прив’язаність, почуття туги за рідним домом, родиною, друзями,

звичним оточенням та втома від постійної адаптації, адже багато українців втомилися від необхідності пристосо­вуватися до нового життя, мови, культури. Як говорять: «В гостях доб­ре, але вдома краще». Аби тільки влада більше дбала про своїх громадян.

– Що має бути головною гарантією від держави для ветерана: житло чи робота?

– Обидві гарантії – житло і робота є важливі для ветерана, проте держава надає їм різні ступені пріоритетності. Пріоритетом є забезпечення житлом тих, хто його потребує, оскільки ця потреба впливає на стабільність та добробут життя. Але поряд з цим гарантії праце­влаш­тування забезпечують фінан­сову стабільність і соціальну

ін­теграцію. В кінцевому під­сумку, для ветеранів, які опинилися в складних жит­тєвих обставинах, пер­шо­­­черговим є вирішення житлового питання.

– Як має держава бо­ротися з фейками: бло­кувати чи підтриму­вати незалежні ЗМІ?

– Фейк – це частково або повністю вигадана інфор­мація про суспільні події, людей, що подає­ться в ЗМІ під виглядом об’єктивних журналістських матеріалів. Держава може боротися з фейками шляхом підтримки медіаграмотності, а також регулювання інформацій­ного простору. 

Ефективна стратегія включає як активну протидію дезінформації, так і підт­римку незалежних ЗМІ та освітніх програм. Борються з фейками і соціальні мережі (Facebook та Youtube), які блокують і зменшують поши­рення неправдивої інфор­мації. Важливо знайти ба­ланс між боротьбою з фей­ками та захистом сво­боди слова, щоб уникнути над­мірної цензури.

– Малий та середній бізнес – це основа нашої економіки, але він пере­живає важкі часи.  Яка, на Вашу думку, найкраща допомога для підприємців від влади?

– Сьогодні малий та се­редній бізнес пере­живають важкі часи: війна, постійні перевірки, обкла­дення нови­ми податками. Внаслідок цього відбу­вається масове закриття бізнесових струк­тур. На­разі дві третини мало­го та се­реднього бізнесу припи­нили або суттєво скоротити свою роботу. 

Але тільки тоді, коли дер­жава по справжньому повер­неться до його роз­витку, тоді і країна буде розвиватися. Держава повинна зап­роваджувати дієві програми підт­римки бізнесу. Це, в першу чергу, пільгове кре­дитування та надання грантів на власну спра­ву. Лише з допомогою держави бізнес буде віді­гравати основну роль в еко­номіці країни, що забезпечує робочі місця та є важливим джерелом надхо­джень до бюджету. Лише з впро­вадженням програм підприємці можуть отримати фінансову допомогу та умови для створення власного бізнесу (садівництво, го­родництво, ягідництво). Варто активніше надавати гранти учасникам бойових дій, особам з інвалідністю в наслідок війни та членам їхніх сімей.

– Дякую Вам за відповіді на запитання.

Софія Юхимук, 

студентка Національного університету «Острозька академія» 1 курс “Журналістика”.

– Це нагальні та проб­лематичні питання, які хви­люють наше суспільство. Вони завжди потре­бують оновленої та достовірної інформації. Тому я справді буду радий допомогти з’я­сува­ти деякі моменти з моєї точки зору, спираючись на свій досвід участі у гро­мадсько-політичному житті.

– Кожна людина в своєму житті користується суспіль­ним благом. Суспільні блага надаються державою без­коштовно – це товари та послуги, які створюються за рахунок коштів з бюджету, податків. Сьогодні ми ко­ристуємося багатьма вида­ми благ: національною без­пекою, правопорядком, зна­ннями, громадським здо­ров’ям. В сучасному сус­пільстві ними є все, що задовільняє людські потреби – їжа, одяг, тепло.

– Це повинна бути пра­вова держава, яка забезпечує захист прав та свобод лю­дини на ос­н­ові Конс­ти­туції. У нас, згідно з цим по­ложе­нням, існує пар­ламентсько прези­дентська форма дер­жави. Влада повинна нале­жати народу, який реа­лізує її через вибори та рефе­рен­думи. Також влада не повинна концентруватися в одних руках, бо це може призвести до негативних наслідків. Вона розпо­діляється між зако­нодавчою – парла­мен­том, виконавчою – урядом та судовими владами. 

Наша держава є неподіль­ною, суверенною та неза­лежною, і всі повинні дот­ри­муватись саме цих критеріїв. Адміністративно-тери­торіа­льні одиниці не мають суве­ренних прав. Ук­раї­на, в свою чергу, має зали­шатись демократичною державою, де джерелом влади є тільки народ.

– Основною спадщиною кожного політика стала б перемога України у ро­сійсько-українській війні. Політична спадщина полі­тика може включати зако­нодавчі досягнення, полі­тичні рішення та інші

справи на користь країни і народу. Законодавча діяль­ність повинна впрова­джу­ватись через ухвалення зако­нів, проведення  ре­форм в різних сферах вирішення ключових суспільних потреб. Політичні рішення впро­ваджуються у життя через зовнішньо та внутрішньо-політичні сили.

– Перший крок – фінан­сування безпеки та оборони, що передбачає пріоритетне виділення коштів на сектор безпеки та оборони. Це є важливим кроком на шляху захисту країни, що, в свою чергу, створює основу для подаль­шого економічного віднов­лення і зростання. 

Другий крок  – віднов­лення критичної інфраст­руктури. Це дороги, мости, енергетичні об’єкти, ло­­­гістика та зв’язок. Третій крок – соціальна підтримка населення, особливо тих, хто постраждав від війни. Це передбачає прямі випла­ти, допомогу в праце­влаштуванні та забезпечення інших потреб.

– Головними аргументами для повернення українців додому після війни є сильна

емоційна прив’язаність, почуття туги за рідним домом, родиною, друзями,

звичним оточенням та втома від постійної адаптації, адже багато українців втомилися від необхідності пристосо­вуватися до нового життя, мови, культури. Як говорять: «В гостях доб­ре, але вдома краще». Аби тільки влада більше дбала про своїх громадян.

– Обидві гарантії – житло і робота є важливі для ветерана, проте держава надає їм різні ступені пріоритетності. Пріоритетом є забезпечення житлом тих, хто його потребує, оскільки ця потреба впливає на стабільність та добробут життя. Але поряд з цим гарантії праце­влаш­тування забезпечують фінан­сову стабільність і соціальну

ін­теграцію. В кінцевому під­сумку, для ветеранів, які опинилися в складних жит­тєвих обставинах, пер­шо­­­черговим є вирішення житлового питання.

– Фейк – це частково або повністю вигадана інфор­мація про суспільні події, людей, що подає­ться в ЗМІ під виглядом об’єктивних журналістських матеріалів. Держава може боротися з фейками шляхом підтримки медіаграмотності, а також регулювання інформацій­ного простору. 

Ефективна стратегія включає як активну протидію дезінформації, так і підт­римку незалежних ЗМІ та освітніх програм. Борються з фейками і соціальні мережі (Facebook та Youtube), які блокують і зменшують поши­рення неправдивої інфор­мації. Важливо знайти ба­ланс між боротьбою з фей­ками та захистом сво­боди слова, щоб уникнути над­мірної цензури.

– Сьогодні малий та се­редній бізнес пере­живають важкі часи: війна, постійні перевірки, обкла­дення нови­ми податками. Внаслідок цього відбу­вається масове закриття бізнесових струк­тур. На­разі дві третини мало­го та се­реднього бізнесу припи­нили або суттєво скоротити свою роботу. 

Але тільки тоді, коли дер­жава по справжньому повер­неться до його роз­витку, тоді і країна буде розвиватися. Держава повинна зап­роваджувати дієві програми підт­римки бізнесу. Це, в першу чергу, пільгове кре­дитування та надання грантів на власну спра­ву. Лише з допомогою держави бізнес буде віді­гравати основну роль в еко­номіці країни, що забезпечує робочі місця та є важливим джерелом надхо­джень до бюджету. Лише з впро­вадженням програм підприємці можуть отримати фінансову допомогу та умови для створення власного бізнесу (садівництво, го­родництво, ягідництво). Варто активніше надавати гранти учасникам бойових дій, особам з інвалідністю в наслідок війни та членам їхніх сімей.