Доки людина живе на світі, доти у неї часто виникає бажання зробити щось корисне для інших – чи велику, чи маленьку справу, залежно від віку, стану здоров’я.
Я сьогодні вже не є головою Ковельської міської ради ветеранів війни і праці. У цій прекрасній громадській організації із чудовими людьми я відпрацювала 22 роки, тому не так-то просто забути все те моє «пенсійне» життя, що пов’язане із ветеранськими турботами.
Розумію: є у ради новий голова, який без мене привітав моїх дорогих, рідних ветеранів із Різдвом Христовим і Новим 2026 роком. Та все ж таки, думаю, людям буде приємно прочитати і моє привітання, і мої побажання.
Перед Новим роком активно взялася писати, аж раптом схопила мене за «барки» хронічна хвороба: запалення бронхів (відлуння студентських років) і довго не відпускала.
Але коли стало легше, виникло бажання у перші дні Нового 2026 року звернутися до ветеранів, всіх добрих людей з привітанням. Заодно дуже хочу, щоб всі разом ми звернулися до Бога із проханням виконати наші побажання.
Як ексголова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, звертаюсь до Вас, шановні ветерани м. Ковеля, Ковельщини, Ковельської громади, а як засновник аматорського ветеранського театру «Осіннє золото» – і до Вас, шановні артисти-аматори театру «Осіннє золото».
Щиро, сердечно всіх Вас вітаю, в першу чергу, з Новим 2026 роком, із всіма зимовими святами, особливо з Різдвом Христовим, а також іншими пам’ятними датами, які вже відзначили і які ще будемо відзначати.
Бажаю кожному із Вас, членам Ваших сімей, а також мужнім воїнам – нашим захисникам, визволителям української землі від рашистів здоров’я міцного-преміцного, Перемоги, миру і всього, всього найкращого земного!
Хай війна, біда, горе швидше закінчаться для нас.
А доля хай нам всім дарує щастя і наснагу повсякчас!
Хай біла хуртовина нікому життєвий шлях не замітає.
Хай Ваше серце золоте більше ніколи не болю, ні журби не знає!
Хай приносять роки
Лиш безхмарну радість,
І ніколи в хату
Не приходить старість!
Від себе особисто, від усіх Вас хочу висловити прохання до всемогутнього Бога нашого, на Якого – всі надії і сподівання:
«Господи! Звертається до Тебе весь наш український народ: мужній, незламний, нескорений.
Прояви Свою волю, Свою прихильність до нас, українців, до нашої рідної матінки України, спаси і помилуй нас, почуй наші молитви і бажання, які ми Тобі посилаємо, перетвори їх в бажану для нас реальність.
Хай в цьому Новому 2026 році Мир, Спокій, Злагода, Твоя Божа Благодать поселяться в нашій державі, кожній українській хаті!
На зло ворогам-рашистам, а також на радість нашим справжнім друзям, які допомагають нам в лиху годину, зроби так, щоб ми були якнайшвидше щасливі, здорові, багаті!
Боже!
Допоможи нам в цьому році проклятого лютого ворога назавжди подолати!
Із ним ніколи нічого спільного навіть близько не мати!
Хай провалиться в саме чортове пекло на дно сатанинська агресор-країна!
Хай зникне з лиця Землі, із пам’яті людської, в агонії, в страшних муках нехай вона навіки загине!
Наш Царю Небесний! По твоїй волі, за нашим нестримним бажанням нехай воскресне із руїн, із попелу, розквітне, наче птиця Фенікс, наша рідненька, дорогенька Україна, наша найкраща в світі держава!
Слава Україні!
Героям слава!».
Марія БАТРАЧЕНКО,
Почесна голова Ковельської
міської ради ветеранів війни і праці,
громадська кореспондентка газети «Вісті Ковельщини».
Доки людина живе на світі, доти у неї часто виникає бажання зробити щось корисне для інших – чи велику, чи маленьку справу, залежно від віку, стану здоров’я.
Я сьогодні вже не є головою Ковельської міської ради ветеранів війни і праці. У цій прекрасній громадській організації із чудовими людьми я відпрацювала 22 роки, тому не так-то просто забути все те моє «пенсійне» життя, що пов’язане із ветеранськими турботами.
Розумію: є у ради новий голова, який без мене привітав моїх дорогих, рідних ветеранів із Різдвом Христовим і Новим 2026 роком. Та все ж таки, думаю, людям буде приємно прочитати і моє привітання, і мої побажання.
Перед Новим роком активно взялася писати, аж раптом схопила мене за «барки» хронічна хвороба: запалення бронхів (відлуння студентських років) і довго не відпускала.
Але коли стало легше, виникло бажання у перші дні Нового 2026 року звернутися до ветеранів, всіх добрих людей з привітанням. Заодно дуже хочу, щоб всі разом ми звернулися до Бога із проханням виконати наші побажання.
Як ексголова Ковельської міської ради ветеранів війни і праці, звертаюсь до Вас, шановні ветерани м. Ковеля, Ковельщини, Ковельської громади, а як засновник аматорського ветеранського театру «Осіннє золото» – і до Вас, шановні артисти-аматори театру «Осіннє золото».
Щиро, сердечно всіх Вас вітаю, в першу чергу, з Новим 2026 роком, із всіма зимовими святами, особливо з Різдвом Христовим, а також іншими пам’ятними датами, які вже відзначили і які ще будемо відзначати.
Бажаю кожному із Вас, членам Ваших сімей, а також мужнім воїнам – нашим захисникам, визволителям української землі від рашистів здоров’я міцного-преміцного, Перемоги, миру і всього, всього найкращого земного!
Хай війна, біда, горе швидше закінчаться для нас.
А доля хай нам всім дарує щастя і наснагу повсякчас!
Хай біла хуртовина нікому життєвий шлях не замітає.
Хай Ваше серце золоте більше ніколи не болю, ні журби не знає!
Хай приносять роки
Лиш безхмарну радість,
І ніколи в хату
Не приходить старість!
Від себе особисто, від усіх Вас хочу висловити прохання до всемогутнього Бога нашого, на Якого – всі надії і сподівання:
«Господи! Звертається до Тебе весь наш український народ: мужній, незламний, нескорений.
Прояви Свою волю, Свою прихильність до нас, українців, до нашої рідної матінки України, спаси і помилуй нас, почуй наші молитви і бажання, які ми Тобі посилаємо, перетвори їх в бажану для нас реальність.
Хай в цьому Новому 2026 році Мир, Спокій, Злагода, Твоя Божа Благодать поселяться в нашій державі, кожній українській хаті!
На зло ворогам-рашистам, а також на радість нашим справжнім друзям, які допомагають нам в лиху годину, зроби так, щоб ми були якнайшвидше щасливі, здорові, багаті!
Боже!
Допоможи нам в цьому році проклятого лютого ворога назавжди подолати!
Із ним ніколи нічого спільного навіть близько не мати!
Хай провалиться в саме чортове пекло на дно сатанинська агресор-країна!
Хай зникне з лиця Землі, із пам’яті людської, в агонії, в страшних муках нехай вона навіки загине!
Наш Царю Небесний! По твоїй волі, за нашим нестримним бажанням нехай воскресне із руїн, із попелу, розквітне, наче птиця Фенікс, наша рідненька, дорогенька Україна, наша найкраща в світі держава!
Слава Україні!
Героям слава!».
Марія БАТРАЧЕНКО,
Почесна голова Ковельської
міської ради ветеранів війни і праці,
громадська кореспондентка газети «Вісті Ковельщини».
Доки людина живе на світі, доти у неї часто виникає бажання зробити щось корисне для інших – чи велику, чи маленьку справу, залежно від віку, стану здоров’я.
Залишити коментар