Так сталося, що найближчі три дні є особливо дорогими і пам'ятними для українців: 19 лютого – День Державного Герба України, 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.
Значення подій, на честь яких встановлені згадані вище державні свята, важко переоцінити. Бо без мови не було б держави і народу. Без подвигу Небесної Сотні суспільство було б приречене на деградацію і застій. Без Герба і Гімну ми б почувалися "сиротами" у цивілізованому світі, людьми без роду й племені.
На щастя, Україна є і буде, що б там не говорили наші вороги та колаборанти. Об'єднані мовою, вірою, героїзмом Небесної Сотні та їх послідовників, котрі нині зі зброєю в руках захищають територіальну цілісність країни, її незалежність, під синьо-жовтим прапором і священним Тризубом ми впевнено крокуємо шляхом, що веде до волі і переможного миру.
Так, нам важко і непросто. 24 лютого виповниться чотири роки з того часу, як путінська росія здійснила бандитський напад на Україну, мріючи про блискавичну перемогу над нею. Не вдалося. Бо на захист рідної країни стали героїчні Збройні Сили, бійці територіальної оборони, яким допомогли і допомагають волонтери. Велику підтримку надають учасники антипутінської коаліції, у якій – США, Європейський Союз, інші демократичні держави. І хоч не завжди ця допомога достатня, ми щиро вдячні нашим закордонним партнерам.
Безперечно, найголовніша сила держави – це її мужній народ, який, незважаючи на звірства окупантів, щоденні обстріли і бомбардування, тримає стрій, впевнено долає труднощі й негаразди. Його не зламали ані тривалі блекаути, ані перебої в тепло- і водопостачанні, бо українці усвідомлюють: капітулювати перед московитами – значить приректи націю на загибель.
Тож будьмо й надалі єдиними, бо коли ми єдині, то непереможні!
Так сталося, що найближчі три дні є особливо дорогими і пам'ятними для українців: 19 лютого – День Державного Герба України, 20 лютого – День Героїв Небесної Сотні, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.
Значення подій, на честь яких встановлені згадані вище державні свята, важко переоцінити. Бо без мови не було б держави і народу. Без подвигу Небесної Сотні суспільство було б приречене на деградацію і застій. Без Герба і Гімну ми б почувалися "сиротами" у цивілізованому світі, людьми без роду й племені.
На щастя, Україна є і буде, що б там не говорили наші вороги та колаборанти. Об'єднані мовою, вірою, героїзмом Небесної Сотні та їх послідовників, котрі нині зі зброєю в руках захищають територіальну цілісність країни, її незалежність, під синьо-жовтим прапором і священним Тризубом ми впевнено крокуємо шляхом, що веде до волі і переможного миру.
Так, нам важко і непросто. 24 лютого виповниться чотири роки з того часу, як путінська росія здійснила бандитський напад на Україну, мріючи про блискавичну перемогу над нею. Не вдалося. Бо на захист рідної країни стали героїчні Збройні Сили, бійці територіальної оборони, яким допомогли і допомагають волонтери. Велику підтримку надають учасники антипутінської коаліції, у якій – США, Європейський Союз, інші демократичні держави. І хоч не завжди ця допомога достатня, ми щиро вдячні нашим закордонним партнерам.
Безперечно, найголовніша сила держави – це її мужній народ, який, незважаючи на звірства окупантів, щоденні обстріли і бомбардування, тримає стрій, впевнено долає труднощі й негаразди. Його не зламали ані тривалі блекаути, ані перебої в тепло- і водопостачанні, бо українці усвідомлюють: капітулювати перед московитами – значить приректи націю на загибель.
Тож будьмо й надалі єдиними, бо коли ми єдині, то непереможні!
Залишити коментар