Цікавий факт: чим довше триває російсько-українська війна, тим більший інтерес у людей до «Вістей Ковельщини», тим активніше вони дописують до «міськрайонки».
Звідки висновок: нашим землякам потрібне друковане українське Слово, хто б там що не говорив. Ніякі телемарафони, телеграм-канали й інтернет-видання не замінять газет. Вони їх можуть лише доповнювати, але об’єктивна аналітика, правдива інформація, розповіді про реалії сучасного складного життя – тільки в періодичних виданнях.
Про це свідчить збережений наклад у цьому році «Вістей Ковельщини», широке коло її читачів у колишніх районах, активність дописувачів із Любомльщини, Старовижівщини, Турійщини, Ратнівщини. Наша газета поступово, але впевнено займає позицію лідера на газетному ринку краю.
Маємо своїх прихильників і в інших областях. Ось яку оцінку дав ковельській «міськрайонці» редактор з Київщини Павло Смовж, який нещодавно був занесений до Книги рекордів України за багаторічну працю в журналістиці й матеріали якого ми використали у публікації «Народжений для безсмертя» (номер від 26 лютого ц. р.):
«Дякую за увагу до мене! Мені газета ваша дуже сподобалась: і змістом, і версткою, і поліграфічним виконанням. Заздрю вам по-хорошому: я завжди хотів виходити в кольорі, і завжди все впиралось у хронічну нестачу коштів на це. А нині взагалі працюю у збиток собі... Але вже це невиправно – наївний оптимізм і надія на те, що все колись налагодиться...
Зичу Вам усіх життєвих гараздів під якнайшвидше мирним по-справжньому небом!
Дасть Бог, ще зустрінемось!».
Приємно чути від колеги, який у пресі понад 40 років, такі гарні й зворушливі слова. В одному з найближчих номерів ми опублікуємо дуже цікавий матеріал про легендарну людину, а наразі адресуємо йому подяку за високу оцінку нашої праці. Віримо, що наша зустріч, про яку він пише, неодмінно відбудеться.
Тож, шановні читачі, давайте й надалі спільно підтримувати «Вісті Ковельщини» – передплачувати й читати газету, дописувати до неї, залучаючи до цього рідних, друзів, знайомих.
Як часто кажуть, разом ми – сила, а тому непереможні.

Цікавий факт: чим довше триває російсько-українська війна, тим більший інтерес у людей до «Вістей Ковельщини», тим активніше вони дописують до «міськрайонки».
Звідки висновок: нашим землякам потрібне друковане українське Слово, хто б там що не говорив. Ніякі телемарафони, телеграм-канали й інтернет-видання не замінять газет. Вони їх можуть лише доповнювати, але об’єктивна аналітика, правдива інформація, розповіді про реалії сучасного складного життя – тільки в періодичних виданнях.
Про це свідчить збережений наклад у цьому році «Вістей Ковельщини», широке коло її читачів у колишніх районах, активність дописувачів із Любомльщини, Старовижівщини, Турійщини, Ратнівщини. Наша газета поступово, але впевнено займає позицію лідера на газетному ринку краю.
Маємо своїх прихильників і в інших областях. Ось яку оцінку дав ковельській «міськрайонці» редактор з Київщини Павло Смовж, який нещодавно був занесений до Книги рекордів України за багаторічну працю в журналістиці й матеріали якого ми використали у публікації «Народжений для безсмертя» (номер від 26 лютого ц. р.):
«Дякую за увагу до мене! Мені газета ваша дуже сподобалась: і змістом, і версткою, і поліграфічним виконанням. Заздрю вам по-хорошому: я завжди хотів виходити в кольорі, і завжди все впиралось у хронічну нестачу коштів на це. А нині взагалі працюю у збиток собі... Але вже це невиправно – наївний оптимізм і надія на те, що все колись налагодиться...
Зичу Вам усіх життєвих гараздів під якнайшвидше мирним по-справжньому небом!
Дасть Бог, ще зустрінемось!».
Приємно чути від колеги, який у пресі понад 40 років, такі гарні й зворушливі слова. В одному з найближчих номерів ми опублікуємо дуже цікавий матеріал про легендарну людину, а наразі адресуємо йому подяку за високу оцінку нашої праці. Віримо, що наша зустріч, про яку він пише, неодмінно відбудеться.
Тож, шановні читачі, давайте й надалі спільно підтримувати «Вісті Ковельщини» – передплачувати й читати газету, дописувати до неї, залучаючи до цього рідних, друзів, знайомих.
Як часто кажуть, разом ми – сила, а тому непереможні.
Залишити коментар