Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2025 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках» 1 червня в Україні відзначили 60-річчя від дня народження відомого українського співака, композитора та виконавця В’ячеслава Хурсенка.
Митець народився 1 червня 1966 року в м. Дніпропетровську (тепер Дніпро). Через деякий час мама маленьким привезла його у село Вербка на Ковельщині, а пізніше у Луцьк, де він закінчив музичну школу. Здобув і медичну освіту, навчаючись у Ковельському медучилищі, за фахом фельдшера-акушера.
В’ячеслав Хурсенко став відомим як співак, композитор, музикант з 1990-их років. Лауреат багатьох фестивалів і концертів. Автор відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Віра, Надія, Любов» та ін. Помер раптово у вересні 2009 року, хворіючи на діабет.
Із нашим славним земляком приятелював мешканець Вербки Федір Савлук. Пропонуємо увазі читачів газети його спогади, а також вірш, написаний невдовзі після смерті В’ячеслава Хурсенка.
l
Славка я знав від самого раннього його дитинства. Бабуся його Олена і дід Карпо проживали на розі вулиці, неподалік від нашої хати. Маленьким хлопчиком гостював частенько тут зі своєю мамою Галиною. Згодом взагалі поселився у дідовій хаті, доки не прийшла пора йти до школи. Вербська початкова школа повчала учнів до четвертого класу, а далі діти йшли до ковельських шкіл.
Йшли роки. Згадується мені один епізод з життя, що свідчить про вроджений потяг Славка до пісні, до музики. Будучи уже підлітком, років 13-14, зайшов Славко осінньої пори до мене з гітарою. Запитав, чи немає часом у мене вірша одного відомого поета. На той час не мав я жодної такої книжки. Але була невеличка грамплатівка популярної співачки, де вона співає пісню на цей вірш.
Отже, вирішили записувати слова. Поставили платівку на програвач у радіолі «Муромець», закружляла вона, полилася пісня. Я раз за разом переставляв голку, повторюючи кожне слово декілька разів. Славко тим часом записував на папері ручкою. Врешті, за певний проміжок часу, вірш був записаний.
Славко почав підбирати акорди на гітарі і наспівувати. Уже в той час він пробував мелодіювати власну музику. Якось попросив мої вірші, які я писав «до шухляди». Пам’ятаю, що йому сподобався вірш «Смерть єгеря», але пісні не вийшло ніякої.
Він все мріяв вступити до Спілки луцьких композиторів, що згодом йому вдалося.
Минуло небагато часу, і Славко сам почав писати прекрасні вірші, які ставали піснями у неповторному його виконанні. Перше велике визнання його творчості прийшло на фестивалі «Червона рута», де він став лауреатом з піснею «Тато». Немов молодий орлик, Славко здіймався на крилах своїх пісень все вище і вище, набираючи в польоті висот справжнього орла. Нетлінні його пісні посіли гідне місце в українській культурі.
Протягом його короткого, але плідного творчого життя ми час від часу зустрічались, коли приїжджав він у село Вербку кілька разів на рік, до хати, де минуло його дитинство і юність. Спілкувались телефоном. Якось задзвонив я до нього, запитав про життя, а він сумно відповів: «Життя зупинилось». Це було пов’язане з цукровим діабетом, яким від хворів і від якого помер.
На останок скажу від імені усіх людей які знали, любили і люблять його до цього часу: «Ти з нами, Славко, у душах і серцях, до кінця наших сонячних днів».
l
Ще осінь
зовсім молода
Ще осінь зовсім молода
Не встигла перейти
полями,
Мінлива зрадила вода —
Тебе не стало поміж
нами...
Освячений Всевишнім
шлях,
Мов небо сонечком на
сході,
Живе душа твоя в піснях,
В полотнах зітканих
мелодій.
Співаєш з ангелами десь,
Обнятий їхніми крилами.
Втішає голос від небес:
– Ми всі живі – не плачте,
мамо…
Федір Савлук.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2025 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках» 1 червня в Україні відзначили 60-річчя від дня народження відомого українського співака, композитора та виконавця В’ячеслава Хурсенка.
Митець народився 1 червня 1966 року в м. Дніпропетровську (тепер Дніпро). Через деякий час мама маленьким привезла його у село Вербка на Ковельщині, а пізніше у Луцьк, де він закінчив музичну школу. Здобув і медичну освіту, навчаючись у Ковельському медучилищі, за фахом фельдшера-акушера.
В’ячеслав Хурсенко став відомим як співак, композитор, музикант з 1990-их років. Лауреат багатьох фестивалів і концертів. Автор відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Віра, Надія, Любов» та ін. Помер раптово у вересні 2009 року, хворіючи на діабет.
Із нашим славним земляком приятелював мешканець Вербки Федір Савлук. Пропонуємо увазі читачів газети його спогади, а також вірш, написаний невдовзі після смерті В’ячеслава Хурсенка.
ххх
Славка я знав від самого раннього його дитинства. Бабуся його Олена і дід Карпо проживали на розі вулиці, неподалік від нашої хати. Маленьким хлопчиком гостював частенько тут зі своєю мамою Галиною. Згодом взагалі поселився у дідовій хаті, доки не прийшла пора йти до школи. Вербська початкова школа повчала учнів до четвертого класу, а далі діти йшли до ковельських шкіл.
Йшли роки. Згадується мені один епізод з життя, що свідчить про вроджений потяг Славка до пісні, до музики. Будучи уже підлітком, років 13-14, зайшов Славко осінньої пори до мене з гітарою. Запитав, чи немає часом у мене вірша одного відомого поета. На той час не мав я жодної такої книжки. Але була невеличка грамплатівка популярної співачки, де вона співає пісню на цей вірш.
Отже, вирішили записувати слова. Поставили платівку на програвач у радіолі «Муромець», закружляла вона, полилася пісня. Я раз за разом переставляв голку, повторюючи кожне слово декілька разів. Славко тим часом записував на папері ручкою. Врешті, за певний
проміжок часу, вірш був записаний.
Славко почав підбирати акорди на гітарі і наспівувати. Уже в той час він пробував мелодіювати власну музику. Якось попросив мої вірші, які я писав «до шухляди». Пам’ятаю, що йому сподобався вірш «Смерть єгеря», але пісні не вийшло ніякої.
Він все мріяв вступити до Спілки луцьких композиторів, що згодом йому вдалося.
Минуло небагато часу, і Славко сам почав писати прекрасні вірші, які ставали піснями у неповторному його виконанні. Перше велике визнання його творчості прийшло на фестивалі «Червона рута», де він став лауреатом з піснею «Тато». Немов молодий орлик, Славко здіймався на крилах своїх пісень все вище і вище, набираючи в польоті висот справжнього орла. Нетлінні його пісні посіли гідне місце в українській культурі.
Протягом його короткого, але плідного творчого життя ми час від часу зустрічались, коли приїжджав він у село Вербку кілька разів на рік, до хати, де минуло його дитинство і юність. Спілкувались телефоном. Якось задзвонив я до нього, запитав про життя, а він сумно відповів: «Життя зупинилось». Це було пов’язане з цукровим діабетом, яким від хворів і від якого помер.
На останок скажу від імені усіх людей які знали, любили і люблять його до цього часу: «Ти з нами, Славко, у душах і серцях, до кінця наших сонячних днів».
ххх
Ще осінь зовсім молода
Ще осінь зовсім молода
Не встигла перейти полями,
Мінлива зрадила вода —
Тебе не стало поміж нами...
Освячений Всевишнім шлях,
Мов небо сонечком на сході,
Живе душа твоя в піснях,
В полотнах зітканих мелодій.
Співаєш з ангелами десь,
Обнятий їхніми крилами.
Втішає голос від небес:
– Ми всі живі – не плачте, мамо…
Федір Савлук.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 2025 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках» 1 червня в Україні відзначили 60-річчя від дня народження відомого українського співака, композитора та виконавця В’ячеслава Хурсенка.
проміжок часу, вірш був записаний. 
Залишити коментар