Сьогодні навіть важко собі уявити, що років 10—15 тому штат газети «Вісті Ковельщини» налічував майже двадцять чоловік. Тираж сягав 20 тисяч примірників, а щотижня виходило чотири номера «міськрайонки».
Той час не повернути, та й, мабуть, не потрібно. Життя триває, і хід подій – поганих чи хороших – не змінити, як не змінити течію води у річці. Головне, що газета на Ковельщині є, вона продовжує літопис подій рідного краю, інформує про все важливе, що відбувається в місті і районі, на Волині та в Україні.
А творять її, не знаючи ані втоми, ані розкішного відпочинку, оці чарівні красуні, яких ви бачите на світлині. У кожного з них є свої професійні обов’язки, які намагаються виконати добре і вчасно.
Перша праворуч – головна редакторка газети Світлана Ляшук, котра свою журналістську кар’єру розпочала операторкою комп’ютерного набору. Нині вона – вміла організаторка виробничого процесу в редакції, талановита журналістка, вимоглива і водночас турботлива очільниця колективу «Вістей Ковельщини».
Поруч – головна бухгалтерка Товариства Ірина ШостацькА, від якої великою мірою залежить фінансово-економічний стан підприємства, своєчасна сплата податків і, звичайно, виплата заробленого колегами. Хотілося б, звичайно, більшого, але вище себе, як кажуть, не стрибнеш.
Аліна Романюк – порівняно молода журналістка, хоча репортерського хисту, оперативності в роботі й знанню проблем, про які пише, можуть позаздрити і маститі «акули пера».
Перша ліворуч – дизайнер видання Наталія Романовська, від якої великою мірою залежить художньо-поліграфічне оформлення «міськрайонки», образно кажучи, її обличчя.
З нагоди Дня журналіста наших милих і чарівних дівчат привітали рідні, друзі, читачі газети. Побажаємо їм бути й надалі молодими й креативними, енергійними й завзятими, а головне – дочекатися того дня, коли «Вісті Ковельщини» першими сповістять про омріяну всіма нами Перемогу над ворогом.
Фото Олега СЛЮСАРЯ.
Сьогодні навіть важко собі уявити, що років 10—15 тому штат газети «Вісті Ковельщини» налічував майже двадцять чоловік. Тираж сягав 20 тисяч примірників, а щотижня виходило чотири номера «міськрайонки».
Той час не повернути, та й, мабуть, не потрібно. Життя триває, і хід подій – поганих чи хороших – не змінити, як не змінити течію води у річці. Головне, що газета на Ковельщині є, вона продовжує літопис подій рідного краю, інформує про все важливе, що відбувається в місті і районі, на Волині та в Україні.
А творять її, не знаючи ані втоми, ані розкішного відпочинку, оці чарівні красуні, яких ви бачите на світлині. У кожного з них є свої професійні обов’язки, які намагаються виконати добре і вчасно.
Перша праворуч – головна редакторка газети Світлана Ляшук, котра свою журналістську кар’єру розпочала операторкою комп’ютерного набору. Нині вона – вміла організаторка виробничого процесу в редакції, талановита журналістка, вимоглива і водночас турботлива очільниця колективу «Вістей Ковельщини».
Поруч – головна бухгалтерка Товариства Ірина Шостацька, від якої великою мірою залежить фінансово-економічний стан підприємства, своєчасна сплата податків і, звичайно, виплата заробленого колегами. Хотілося б, звичайно, більшого, але вище себе, як кажуть, не стрибнеш.
Аліна Романюк – порівняно молода журналістка, хоча репортерського хисту, оперативності в роботі й знанню проблем, про які пише, можуть позаздрити і маститі «акули пера».
Перша ліворуч – дизайнер видання Наталія Романовська, від якої великою мірою залежить художньо-поліграфічне оформлення «міськрайонки», образно кажучи, її обличчя.
З нагоди Дня журналіста наших милих і чарівних дівчат привітали рідні, друзі, читачі газети. Побажаємо їм бути й надалі молодими й креативними, енергійними й завзятими, а головне – дочекатися того дня, коли «Вісті Ковельщини» першими сповістять про омріяну всіма нами Перемогу над ворогом.
Фото Олега СЛЮСАРЯ.
Сьогодні навіть важко собі уявити, що років 10—15 тому штат газети «Вісті Ковельщини» налічував майже двадцять чоловік. Тираж сягав 20 тисяч примірників, а щотижня виходило чотири номера «міськрайонки».
Залишити коментар