В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання, писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич.
Виставки її картин проходили у рідному селищі, в Ковелі, Луцьку. Про те, що Антоніна Миколаївна талановита художниця, у селищі знали всі. А от коли вона почала писати і видала дві книги, це стало несподіванкою.
Пані Антоніна не була присутньою на презентації книг, вона зараз знаходиться у далекій Америці, в Нью- Йорку, але записала відео і звернулась з вітальним словом до присутніх.
Дуже сподобалось, як про Антоніну говорила її подруга дитинства Зоя Власюк. Вона розповіла про її дитячі роки, юність.
Валентина Остапчук однією з перших прочитала обидві книги Антоніни Байди, написала відгуки, які друкувались у газеті “Вісті Ковельщини” та на бібліотечній сторінці у Фейсбуці. Вона гарно відгукнулась про пані Антоніну та про її книги. Світлана Кібич також писала відгуки на її книги і зачитала один із них. Вона високо оцінила Антоніну Миколаївну, як чудову людину і талановиту художницю та письменницю.
Наша громада має справжній скарб – талановиту жінку, яка об’єднала в собі дари письменниці та художниці. Через свої твори та полотна вона прославляє нашу малу батьківщину далеко за її межами. Наша шановна Антоніна Миколаївна довела, що у творчості немає вікових обмежень, а є лише зрілість душі, яка готова ділитися своїм теплом.
Творчий шлях, який розпочався у зрілому віці, – це особливий дар. Це час, коли людина має глибоку мудрість, життєвий досвід і особливий погляд на світ, яким тепер може насолоджуватися кожен із нас через сторінки цих книг.
Жіночий талант – це завжди дивовижне поєднання сили, ніжності та натхнення. Для таланту немає вікових меж чи “правильного” часу. Наша шановна пані Антоніна відкрила перед нами свій багатий внутрішній світ через щире слово та яскраві барви. Кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. І її книги та картини є найкращим тому підтвердженням, яскравий приклад того, що починати творити і здійснювати мрії ніколи не пізно.
Щиро бажаємо, щоб натхнення не згасало, а кожен день приносив сюжети для нових книг та полотен!
Валентина Мельничук.

В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання, писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич.
Виставки її картин проходили у рідному селищі, в Ковелі, Луцьку. Про те, що Антоніна Миколаївна талановита художниця, у селищі знали всі. А от коли вона почала писати і видала дві книги, це стало несподіванкою.
Пані Антоніна не була присутньою на презентації книг, вона зараз знаходиться у далекій Америці, в Нью- Йорку, але записала відео і звернулась з вітальним словом до присутніх.
Дуже сподобалось, як про Антоніну говорила її подруга дитинства Зоя Власюк. Вона розповіла про її дитячі роки, юність.
Валентина Остапчук однією з перших прочитала обидві книги Антоніни Байди, написала відгуки, які друкувались у газеті “Вісті Ковельщини” та на бібліотечній сторінці у Фейсбуці. Вона гарно відгукнулась про пані Антоніну та про її книги. Світлана Кібич також писала відгуки на її книги і зачитала один із них. Вона високо оцінила Антоніну Миколаївну, як чудову людину і талановиту художницю та письменницю.
Наша громада має справжній скарб – талановиту жінку, яка об’єднала в собі дари письменниці та художниці. Через свої твори та полотна вона прославляє нашу малу батьківщину далеко за її межами. Наша шановна Антоніна Миколаївна довела, що у творчості немає вікових обмежень, а є лише зрілість душі, яка готова ділитися своїм теплом.
Творчий шлях, який розпочався у зрілому віці, – це особливий дар. Це час, коли людина має глибоку мудрість, життєвий досвід і особливий погляд на світ, яким тепер може насолоджуватися кожен із нас через сторінки цих книг.
Жіночий талант – це завжди дивовижне поєднання сили, ніжності та натхнення. Для таланту немає вікових меж чи “правильного” часу. Наша шановна пані Антоніна відкрила перед нами свій багатий внутрішній світ через щире слово та яскраві барви. Кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. І її книги та картини є найкращим тому підтвердженням, яскравий приклад того, що починати творити і здійснювати мрії ніколи не пізно.
Щиро бажаємо, щоб натхнення не згасало, а кожен день приносив сюжети для нових книг та полотен!
Валентина Мельничук.
Залишити коментар