Для тваринників господарств району настав найбільш відповідальний період в роботі – літньо-табірне утримання громадської худоби, або переведення її на пасовища. Нині головне завдання – активізувати роботу із підвищення продуктивності худоби на кожній фермі, зразково підготуватися до нового сезону.
Перехід до пасовищного утримання худоби повинен бути обов'язково поступовий, не менше двох тижнів. При цьому необхідно згодовувати зелені корми невеликими порціями. Зокрема, в перший день використання озимого ріпаку чи жита корів випасають лише по 30 хв., на 2-4 день – по 60 хв., а в кінці декади – вже двічі на день по 3-3,5 години. Як відомо, зміна раціону викликає ряд небажаних наслідків.
Випасання великої рогатої худоби на травах, де переважають молоді рослини конюшини або люцерни, часто призводять до виникнення тимпанії (здуття). Додаткове згодовування їм навіть невеликої кількості грубих кормів поліпшує процес травлення, запобігає розладу шлункового-кишкового тракту. В дощову погоду на таких травах взагалі забороняється випасання худоби.
Молода зелена трава або маса містять в собі багато легкорозчинних форм протеїну і мало цукрів, що при їх згодовуванні негативно впливає на розвиток і життєдіяльність мікроорганізмів рубця і зниження продуктивності тварин.
Щоб поліпшити засвоюваність ними протеїну зелених кормів, у раціони потрібно обов'язково вводити вуглеводисті корми, зокрема, мелясу (0,3-0,5 кг на голову протягом доби), сухий жом до 20-25% в суміші з концентратами. Вуглеводи сприяють синтезу білків в організмі – підвищують продуктивність тварин.
Важливе значення в пасовищний період худоби має достатня наявність в раціонах годівлі кальцію і фосфору, натрію і калію. Перше співвідношення при випасанні на злако-бобових сумішках нормують шляхом підгодівлі монокальцієм фосфатом або мононатрієм фосфатом з розрахунку 80-100 грамів на голову дорослій худобі на добу і 30-40 грамів молодняку, а при другому – потрібно давати розсипну кухонну сіль з розрахунку близько 100 грамів на корову щодоби. В ній 40% ваги становить натрій, за рахунок чого і балансується калієво-натрієве співвідношення. Крім того, сіль підвищує апетит у тварин, які більше з’їдають трави.
Гурти корів краще формувати по 100 голів, виділяючи в них окремо сухостійні і корів першої лактації. Гурти доцільно випасати поруч один з одним, розділяючи їх електропастухами, щоб кожна група мала свою (розрахункову) ділянку пасовища, водопій, сіль, мелясу і мінеральну підгодівлю.
Пасовищне утримання позитивно впливає і на організм тварин, його відтворні функції, а також на якість кінцевої продукції – молока і м'яса. От чому так важливо підвищувати врожайність природних кормових угідь шляхом їх культурного поліпшення.
Світлана ВОЗНЮК,
головний спеціаліст відділу тваринництва управління агропромислового розвитку Ковельської райдержадміністрації.
Залишити коментар