Бюджет — не «дишло»...На виконання власних депутатських повноважень стараюся завжди відповідально ставитися до використання бюджетних коштів. Минулого року, за майже одноголосної підтримки районних депутатів, я перейшов працювати до постійної комісії з питань бюджету.
Дякуючи колегам-депутатам та своїм виборцям, я обіцяв, що тепер усі питання бюджету району розглядатимуться за моєї участі. Більшість депутатів нашої комісії – успішні бізнесмени, непогані керівники, в них є певний життєвий досвід, активна позиція. Це Пархонюк В. Ф., Абрамчук Т. Б., Андріюк Б. М., М’якота П. І.та ін.
Остання 25-та сесія Ковельської районної ради, мабуть, увійде в історію місцевого самоврядування як найбільш бурхлива і тривала. В цьому році районним депутатам довелося ділити рекордну суму вільних залишків – 2892734 грн. В минулому році добре попрацював господарський комплекс, трохи грошей притримало казначейство. В лютому ц. р. «...для врегулювання окремих питань, вирішення яких не забезпечилося через недостатній розмір фінансових нормативів бюджетної забезпечуваності при формуванні районного бюджету та на реалізацію місцевих програм і заходів, спрямовано вільний залишок коштів у сумі 1 619 831 грн.».
Як бачимо, залишилися нерозділеними більше мільйона гривень, хоча пропозицій або бюджетних запитів на ці кошти було достатньо. Депутати погодилися, що попереду – ще напружений фінансовий рік: треба завершити перекриття Поворської школи, докінчити ремонт дошкільного закладу в Колодяжному. Багато коштів потребує реконструкція колишнього районного БК в Колодяжному, районного стадіону в Голобах та ін.
Незважаючи на аргументи керівництва району, вже на наступних сесіях на заходи, які не були в переліку пріоритетних на початок року, виділялися районні кошти.
Згідно з регламентом останній сесії районної ради передувала робота постійної комісії з питань бюджету. Комісія проходила жваво, в конструктивному руслі. Рішення профільної комісії було доручено оголосити на пленарному засіданні дев’ятого липня заступнику голови комісії Ковальчуку А. В. Те, що районні депутати «провалили» проект рішення, який напрацювала профільна комісія, і підштовхнуло мене звернутися до виборців через міськрайонну газету. Зупинюся тільки на декількох прикладах.
Я глибоко стурбований, як деякі депутати, навіть попри моє переконливе застереження, ділили кошти районного бюджету під сумнівні бюджетні запити. Сумніви мої базуються на матеріалах, що я витребував в районному фінансовому управлінні. Наприклад, кошторис, що ліг в основу бюджетного запиту сільського голови с. Пісочного, станом на 10.07.13. р. не мав жодного «автографу», ні підпису, ні печатки. Певно, сам сільський голова боїться відповідальності за цей папірець.
В своєму зверненні Лисковець Р. О. просив виділити кошти на «...придбання матеріалів для ремонту системи опалення,.. заміни старих чавунних батарей на сучасні нові». В кошторисі вже зазначена інша мета – поточний ремонт системи опалення. Мабуть, щоб уникнути розроблення проекту та проходження усіх необхідних процедур, цей посадовець умисне вніс протиріччя в бюджетний запит. А щоб уникнути відповідальності в подальшому, не підписав кошторис.
Місцевий голова багато зробив для свого села, але здебільшого – за рахунок районного бюджету. Можна сказати, що за рахунок жителів інших населених пунктів, де очільники не такі «пробивні».
Десять запитань, що виникли у мене при вивченні цього бюджетного запиту, я виклав в своєму депутатському зверненні, яке чомусь п. Лисковець зволікає з реєстрацією. При першому зверненні в організацію, що реалізує сучасні алюмінієві батареї на вул. Грушевського, мені без торгу запропонували ціну 58 гривень, що на сімнадцять гривень дешевше! А чи була така нагальна необхідність демонтувати чавунні батареї і «відтягувати» гроші на нагальні потреби району?
Дякую сімом колегам-депутатам, що підтримали пропозицію бюджетної комісії, – відтермінувати виділення коштів на зазначені цілі. Як буде решта пояснювати своїм виборцям свою щедрість? Особливо дивує наполегливість та лобіювання даного питання колишнього БЮТівця Повара С. Д., який і на комісії, і в сесійній залі дуже енергійно відстоював осучаснення клубу і спустошення районної казни.
Певно, частина депутатів остерігається через аварійний стан відвідати Поворський будинок культури, де опалення складається із «несучасних» грубок і де дірявий дах. На відміну від Пісочненського, Поворський заклад включено до пріоритетів районної програми, навіть є проект. Не пригадую, також, щоб виділяли кошти з районного бюджету на заклад культури в Уховецьку.
Наступний приклад «ручного» управління районним бюджетом є виділення на поточний ремонт покрівлі приміщення котельні ЗОШ с. Скулина 63013 гривень. Трохи завищена сума. Бо ремонт даху металопрофілем Поворського садочка «Сонечко» площею 340 кв. м. обійшовся районному бюджету всього в 50 тис. грн. (147 грн. кв м.).
Раптова поява цього бюджетного запиту здивувала мене тим, що мої звернення з минулого року про реконструкцію котельні Поворської ЗОШ не знайшли підтримки в керівництва відділу освіти через відсутність коштів. В цому році перший заступник голови РДА п. Стиранка на засіданні бюджетної комісії запевняв, що роботи з ремонту теплотраси і даху котельні будуть проведені силами робітників Поворської школи.
До честі посадовця, який недавно керує в районі, він добре обізнаний з потенціалом робітників з Поворської ЗОШ.
Вони в 2010 році на ентузіазмі оздобили близько 200 кв.м металопрофілем фасад школи. Ще раніше перекрито шифером перехідну галерею. Так чому ці спеціалісти сьогодні обдирають мох з утеплювача, латають теплотрасу власними силами на відміну від своїх скулинських колег, де за кошти районного бюджету замінено теплотрасу на сучасні ізольовані труби?
На основі вище викладеного хочу звернутися до правоохоронних органів з проханням запобігти марнотратству бюджетних коштів. Прошу підтримки в небайдужих жителів міста і району, що не можуть замінити в своїх оселях чавунні батареї, потерпають від безгрошів’я.
Прикро, але мушу констатувати, що анонсована мною подія з використанням бюджетних коштів має системний характер. На підтвердження додаю офіційно витребувані матеріали з Поворської сільської ради, де аналогічним чином зроблено ремонт системи опалення в адмінприміщенні. Замість розробленого М. С. Домашенком проекту та кошторису в 2011 році, сільський голова чомусь надав перевагу кошторису без проекту, що майже на 30 тис. грн. дорожче. Довжина трубопроводів майже однакова, а ціни чомусь більші.
Так само і з котлом, роботою і т. д. «Рецензію» на ці бюджетні вольності мала б дати перевірка фінансової інспекції, але замість неї я це зробив з допомогою ряду авторитетних спеціалістів.
Перефразовуючи слова на сторінках міськрайонної газети колеги-депутата минулого скликання («Щоб ділити, треба мати»), знову стверджую: «Щоб мати –треба дбати». А на продовження, уже з надією на реакцію правоохоронців, благаю виборців – зупинити недбайливих та байдужих.
Анатолій КОРНІЙЧУК,
депутат районної ради фракції
«ВО «Батьківщина».
Залишити коментар