Із Люблинця — до АмерикиЦей рік для Романа Поліщука, одинадцятикласника Люблинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів був досить насиченим – впродовж десяти місяців юнак жив і навчався у далекій Америці, в місті Хастінгс штату Міннесота.
А потрапив він туди зовсім випадково. Одного разу, сидячи за комп'ютером, Рома шукав в Інтернеті інформацію про те, де можна було б навчатися безкоштовно за кордоном. Випадково натрапивши на американську програму "Flex", вирішив спробувати і собі. Батьки вибір сина підтримали.
До програми відбирали здібних дітей, які прагнуть реалізувати себе у житті, з усіх республік колишнього Радянського Союзу. Крім досконалого володіння англійською мовою, конкурсантам слід було пройти психологічні тести, інтерв'ю та багато інших випробувань.
В результаті було відібрано 250 чоловік, з них чотири – із Волинської області, в тому числі – люблинчанина Романа Поліщука.
По прильоту на чужу американську землю хлопця зустріла сім'я Асенг. На чужині Роман почував себе, як удома, бо ж "названі" батьки ставилися до н
ього, немов до рідного сина, адже їх власні діти уже дорослі і мешкають окремо.
Вчився Роман у звичайній американській школі, де всі заняття проходили англійською мовою. Крім стандартних уроків, відвідував уроки фотографії та кераміки, котрі проводяться для того, аби учні-випускники могли реалізувати себе в житті. Роман грав у футбол та великий теніс зі своїми ровесниками, розповідав про Україну, зустрічався з діловими людьми, багато подорожував. Гарно ставилися до старанного учня і вчителі, допомагали, всіляко підтримували.
"Американська мама", як люб'язно називав Роман жінку, у якої мешкав, написала про свого українського "синочка" у місцеву газету, адже похвалити його було за що. Юнак варив український борщ, смажив млинці, ліпив вареники, чим дивував американців, яким дуже припала до душі українська кухня.
А на Великдень хлопець вирішив власноруч спекти паску і показати американцям, як святкують це велике християнське свято у нього на Батьківщині. Мама Романа Світлана по скайпу допомагала синові, тож паска вдалася на славу. А ще юнак у цибулиннику пофарбував яйця.
Гарно розклавши все у корз
инці й прикривши вишитим рушником, привезеним у подарунок, разом із названими "батьками" Роман пішов до церкви. Американців приємно здивувало ставлення юнака до релігії, шанування українських традицій і звичаїв.
Швидко промайнув час, настала пора повертатися додому. А розлучатися ой як не хотілося! Американці пообіцяли обов'язково приїхати на Україну, а поки що частенько спілкуються із сім'єю Поліщуків телефоном.
Повернувшись додому, Роман екстерном наздогнав прогаяне навчання. Успішно склав випускні іспити із ЗНО, подав документи для вступу у вузи Львова та Києва.
Завдяки американській програмі "Flex" Роман переконався, що у житті немає нічого неможливого. В майбутньому він мріє стати дипломатом, щоб представляти Україну всьому світу. Тож нехай фортуна усміхнеться хлопцеві і його мрія здійсниться!
Галина ОЛІФЕРЧУК.
смт Люблинець.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування Романа ПОЛІЩУКА в Америці.
Фото з сімейного архіву.
Залишити коментар