Охорона лісів від пожеж в наших умовах має надзвичайно важливе значення. Значна частина їх – це хвойні, переважно молоді діброви, дуже небезпечні в пожежному відношенні.
Правилами пожежної безпеки в лісах забороняється розкладати багаття в місцях, де може виникнути небезпека загоряння, а також під кронами дерев. В інших місцях розведення вогнища допускається на майданчиках, де спершу необхідно зняти дернину, траву з верхнім шаром грунту.
Коли мине потреба в багатті, його слід засипати землею або залити водою і покласти на це місце дернину. У лісі забороняється кидати незагашені сірники та недопалки, застосовувати під час полювання пижі з матеріалів, що легко займаються або тліють.
Відпочиваючи в лісі, варто пам’ятати: з одного дерева можна зробити мільйон сірників і одним сірником – спалити мільйон дерев. Кожному відомо, що на місці розведення вогнища нічого не росте, як мінімум, протягом двох-трьох років. Тут вигоряє не лише трава, а й гумус, що призводить до збіднення землі на поживні речовини.
Так, багаття на лоні природи – це диво, але у більшості випадків в ньому немає ніякої потреби. Його розкладають для романтики або просто з пустощів. Але потрібно пам’ятати, що багаття – це посягання на життя лісу та його мешканців.
Однак, як свідчать перевірки, багато людей не звертають увагу на те, що нинішня спекотна суха погода дуже небезпечна, і будь-який сірник чи непогашений недопалок може завдати непоправної шкоди лісу.
Треба постійно пам’ятати, що у посушливу погоду суха трава, опале листя горять, як порох. Полум’я все знищує на своєму шляху. Прикро те, що в окремих випадках зараз випасають корів у лісах, узліссях, де також можуть виникнути загоряння. Є випадки, коли у борах і дібровах в ці дні перебувають збирачі ягід, грибів, які необережно кидають непогашені сірники і недопалки.
Немає нічого сумнішого від вигляду згорілого лісу. Серце стискується від жалю, коли бачиш тут пожарище. Кругом обгорілий грунт, частокіл обвуглених стовбурів з облізлою корою. Не видно тут звірів і не чути голосів птахів. Мертво і тихо навкруги.
З часом пошкоджені вогнем дерева стають загрозою для навколишніх короїдів та інших шкідників, для ділянок живого лісу. Навіть при низовій пожежі полум’я пожирає не лише сушняк, а й нищить маленькі деревця, самосів, перепалює коріння у верхньому шарі грунту.
Як верхова, так і низова лісові пожежі – це яскравий приклад порушення рівноваги в лісі. Її можна відновити лише через багато десятків років, коли на спаленій ділянці виросте такий же новий ліс.
Будьте в суху жарку погоду дуже обережні в лісі. Адже ліс – це окраса Землі.
Богдан КОВАЛЬЧУК, головний лісничий ДП«Ковельське лісове господарство».
Залишити коментар