Коли наша країна святкувала День Незалежності 24 серпня, а на Майдані Президент приймав військовий парад, російські танки віроломно вдерлися на територію України. Ця дата назавжди увійде в книжки з історії як день, коли північний сусід підступно напав на нашу країну. Російські танкові колони вдарили по позиціях українських військових у Новоазовському, Донецькому, Старобешевському та Іловайському напрямках. Практично не маючи зброї для ураження танків, нашим військам довелося відступати.
Але, незважаючи на чисельну та технічну перевагу, українські воїни дали бій ворогу. У вирі тих боїв було багато героїчних вчинків, але про подвиг трьох волинян з 51-ої механізованої бригади варто розповісти окремо.
Микола Тишик, Олександр Пугач та Андрій Мудрик –екіпаж танка Т-64М – того дня несли варту біля села Сигнальне Донецької області. О четвертій годині ранку 24 серпня хлопців почали обстрілювати з мінометів. Щоб не потрапити під міни, екіпаж укрився в бліндажі. Після тригодинного обстрілу на позиції українських бійців пішли російські танки Т-72. Тоді наші хлопці вибігли з бліндажа, сіли в свій танк та вирішили дати бій.
Один український – проти чотирьох російських! Але хлопців це не злякало.
"Першим пострілом ми підбили один із танків, – згадує командир танка Микола Тишик. – Коли це побачили екіпажі танків супротивника, то дали задній хід й почали тікати, намагаючись при цьому поцілити в нас. Один із російських Т-72, втікаючи, не помітив заболочену місцевість та на повному ходу влетів туди і почав тонути. Інший танк, здаючи назад, потрапив до рову та заглух. Його екіпаж навіть не намагався відстрілюватись, а швидко вискочив та побіг з поля бою. А останньому танку вдалося поцілити в нас. Та, поки ми гасили нашу машину, російський танк втік".
Упоравшись із пожежею у власному танку, волинські хлопці зачепили тросом російський Т-72, що скотився у рів, завели його, і Микола Тишик особисто привів трофейну бронемашину в базовий табір 51-ої бригади.
Коли журналісти поцікавилися, які саме емоції відчував Микола та його побратими під час цього бою, Герой дуже спокійно відповів: "Я не можу чітко описати свої відчуття в той момент. Це був дивний стан – страху не було, і ми діяли якось машинально". За цей бій та трофейний танк військове керівництво нагородило екіпаж відпусткою.
Про геройський вчинок Миколи Тишика волонтери розповіли народному депутатові Степану Івахіву. Волинський нардеп особисто приїхав у село Миколи на Старовижівщину, щоб від щирого серця віддячити Герою за його подвиг.
"Це неймовірна історія мужності, братерства та самопожертви. Три українські танкісти, не вагаючись ні секунди, вступили в нерівний бій з ворогом, щоб захистити решту солдатів. Хлопці прийняли бій, в якому по всіх військових канонах, вони не могли перемогти. Але всупереч всьому їхній героїзм змусив ворога, який переважав у кількості, втікати. Ці хлопці – неймовірні! Я впевнений, що на їхньому прикладі навчатиметься не одне покоління українських танкістів. Генерали нагородили хлопців за їхній подвиг лише відпусткою. Але я вважаю, що цього замало.
Тому буду клопотатись, аби Президент України відзначив державними нагородами цих трьох сміливих синів Волині", – заявив Степан Івахів на зустрічі з Миколою Тишиком та його односельцями.
Олексій ДЕНИСЕНКО.
НА ЗНІМКУ: народний депутат України Степан ІВАХІВ під час зустрічі з Миколою ТИШИКОМ.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар