Хвала рукам, що випікають хліб!Ковельський хлібокомбінат відзначив свій трудовий ювілей: 40 літ тому, 4 грудня 1974 року будівельне управління "Промжитлобуд" здало в експлуатацію новоспоруджене підприємство потужністю 60 тонн хлібобулочних виробів на добу.
На той час це було одне з найбільших високомеханізованих і автоматизованих підприємств міста.
Ветерани до цих пір пам'ятають хвилюючі хвилини – через тридцять хвилин після запуску печей головний технолог хлібозаводу Раїса Магдалевич під схвальні вигуки і гарячі аплодисменти зняла із стрічки конвеєра запашний рум'яний коровай. На ньому – напис: "Ковель. Грудень 1974 року".
Першим керівником нового заводу був призначений Леонід Хавкунов. Обов'язки головного інженера поклали на Бориса Діденка.
І розпочалися трудові будні. Кожен працівник заводу у споконвічне ремесло випікання хліба вклав не тільки енергію, але й душу. Смачні паляниці, булочки, короваї споживали мешканці Старовижівського, Турійського, Ратнівського, Камінь-Каширського та Шацького районів.
Згадую, коли німецькі волонтери на початку 1990-их приїжджали з гуманітарною допомогою до Ковеля, вони додому обов'язково везли ковельський хліб, який, за їх оцінкою, був смачніший за німецький.
За малими і великими здобутками завжди стоять люди. Вони творили історію підприємства, здобували йому славу. Це ті, чиїми золотими руками випікався хліб, і, звичайно, технічний інтелект інженерного корпусу та керівники заводу.
За всю історію підприємство очолювали вже згадуваний Леонід Хавкунов (1974-1978 р.р.), Олексій Кондратенко (1978-1979 р. р.), Володимир Каліщук (1979-1982 р.р.).
Особливо доброго слова заслуговує Іван Смітюх, нині –депутат обласної ради, шанована на Волині людина. Саме завдяки його зусиллям хлібозавод було реконструйовано, модернізовано і автоматизовано на рівні європейських стандартів. Оновився асортимент хлібобулочних виробів, з'явилися одні з кращих за смаком в Україні торти.
Слід згадати ще одну особливість: завод постійно працює над втіленням у життя енергозберігаючих технологій і досяг у цьому вагомих результатів, особливо у споживанні газу та електроенергії, що позитивно позначається на ціні виробів.
Одним із унікальних ноу-хау є втілена в життя схема: тут і засівають зерном ниву, і збирають збіжжя, і перероблюють на борошно, з якого випікають хліб, що теж суттєво впливає на собівартість продукту. Це схема майбутнього, яка на ковельському хлібокомбінаті працює з успіхом сьогодні.
Старанністю в роботі, відповідальністю до виконання дорученої роботи відзначилися багато працівників хлібокомбінату. Своєю працею заслужили пошану і подяку від колективу й ковельчан головні інженери Борис Діденко, Віталій Рижко, Микола Бабич; головні енергетики Пилип Воробей та Валерій Ананьєв; головні механіки Володимир Яроцький та Анатолій Гелюта.
Визнання і шани заслужили працівники Галина Макаревич, Галина Данилюк, Любов Кошарук, Віра Гелюта, Ніна Пащук, Лариса Гуляч, Валентина Івануха, Галина Охримович, Тетяна Долонько, Марія Ткачук, Галина Приступа, Віктор Фалюш та багато, багато інших.
Ряд працівників нагороджено державними нагородами та почесними грамотами підприємства місцевої та обласної влади. Нещодавно орденом "За заслуги" ІІІ ступеня Указом Президента України Петра Порошенка відзначена пекар-майстер Катерина Бондар.
На жаль, в короткому репортажі неможливо всіх згадати. Просто слід сказати народними поетичними рядками: "Вони плідно й успішно працювали, багато років і десятиліть. Ні визнання, ні слави не чекали, а трудились чесно кожну мить!".
Доречно буде нагадати, що хлібопекарські цехи в Ковелі діяли ще в ХVІ столітті. Це було кустарне, ручне виробництво. Повоєнне відродження хлібопекарської галузі розпочалось з невеликого хлібозаводу у складі міськхарчкомбінату. Про подальшу історію хлібопекарства у Ковелі ми згадували вище.
Сьогодні ТОВ "Ковельський хлібокомбінат", яке очолює депутат міської ради Василь Римарчук, працює в умовах жорсткої конкуренції, тому й знаходиться в постійних пошуках вдосконалення технологічних та виробничих процесів. Колектив практикує випуск нових видів продукції – у 2004 році налагоджено виробництво макаронних виробів. Хлібокомбінат має широко розгалужену мережу фірмової торгівлі по всій Волинській області.
Не зважаючи на економічну кризу, колектив хлібопекарів, його керівники впевнено дивляться у майбутнє.
Але який ювілей без поетичного вітання? Тому й промовляю:
Дух запашного з печі хліба –
Він незрівнянний, наймиліший в світі.
У нім – історія від пра-пра-прадулібів
До дня, в якому ми живем, сокрита.
Я згадую, коли місила мама тісто:
Воно, як Сонце, сходило, й донині
Мене магнітом тягне до села із міста –
Там життєдайний корінь України.
Пройдуся босий. Стернею поколюся.
І посумую: чому його покинув?
І сповідь Богу принесу і помолюся,
А наді мною пісня жайворона лине.
Та пісня для усіх, хто випікає
Пахучий коровай і чорную хлібину.
Хвала Вам, пекарі. Святішої немає
Отої праці – в ім'я життя людини.
Я не втомлюся просити у самого Бога:
Хай щастям повниться уся ваша дорога!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА і з архіву підприємства.
Залишити коментар