Демобілізація-2015
Останній рік змусив переосмислити цінності людського життя. Події, які не так давно здавалися значимими, відійшли на другий план. А справді важливим стало повернення до рідного порога, до батьківської хати односельчанина, друга, брата та сина.
Сонячний березневий день приніс до села Дубового гарну звістку: Сергій Філончук повернувся додому. Майже рік минув з того часу, як з першою хвилею мобілізації хлопець залишив рідних, друзів і пішов на Схід країни захищати рідну землю.
Молитви односельчан, а особливо – материнська молитва, захистили і вберегли Сергія від ворожої кулі. Хоча пройшли роки після закінчення школи та Харківського національного політехнічного університету, вони не змінили юнака, він залишився таким же скромним, сором'язливим та привітним. А від зустрічі і гарних слів навіть трохи збентежився.
Односельці, сусіди, друзі з радістю вітали на рідній землі свого захисника оплесками, квітами та вигуками "Слава Україні!". Старшокласниці, ледве стримуючи сльози радості, накинули на плечі воїну прапор України.
Повернення Сергія додому – велика радість для всіх односельчан, але найщасливішою, безперечно, була мама – її син повернувся додому.
Вл. інф.
НА ЗНІМКУ: у Дубовому зустрічають Сергія ФІЛОНЧУКА.
Фото з архіву Дубівської сільської ради.
Більше сотні демобілізованих бійців ракетного дивізіону прибули вночі, 1 квітня, пасажирським поїздом “Київ–Львів” у Володимир-Волинський. Незважаючи на пізню пору, на місцевий вокзал зійшлося з цієї нагоди багато людей.
Представники ковельської районної влади зустрічали Петра Гоцика з села Черемошного, Сергія Савлука з Люблинця, Сергія Мартинюка та Петра Сеня з с. Великого Порська, Андрія Іллюха з Уховецька.
З ініціативи голови райдержадміністрації Віктора Козака був організований транспорт для зустрічі земляків-героїв.
"Перше, що ми маємо зробити, це – зустріти бійців-героїв і сказати їм, що їх чекали. А головне – ми повинні знати проблеми кожного з них і зробити все, щоб їх належно вирішити", – наголосив В. Козак.
Цього ж дня на ковельському автовокзалі урочисто вітали з поверненням із зони АТО військовослужбовця Анатолія Цвіндіна з с. Вербки представники влади, Дубівський сільський голова Павло Безека, дружина Олена, трирічна донька Вероніка, а також рідні і земляки.
Анатолій з нетерпінням чекав на довгоочікувані обійми рідних та близьких на малій батьківщині. Несподіванкою для родини Анатолія була зустріч з учнями місцевої загальноосвітньої школи, які вітали героя квітами та синьо-жовтими кульками біля його домівки.
У віддаленому с. Майдані земляки з квітами чекали свого героя-односельчанина Андрія Гриня, який повернувся до рідної оселі, де проживають його батьки.
З нетерпінням чекали чоловіка й батька дружина та п'ятирічний син. Андрія у селі знають як добру, працьовиту, позитивну людину. Він цінує дружбу, цілеспрямований та відповідальний – так відгукуються про нього односельчани.
Демобілізовані бійці – учасники АТО дякували за теплі і приємні зустрічі. "Спасибі усім, хто нас підтримує, любить і шанує. Насправді, така підтримка дуже вагома для нас. Дуже раді, що побачимо рідних", – так говорили під час усіх урочистих зустрічей бійці.
Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.
НА ЗНІМКУ: Анатолія ЦВІНДІНА з Вербки радісно зустрічають земляки.
Залишити коментар