За кілька днів Україна відзначатиме двадцять першу річницю Незалежності. У цей день ми традиційно згадуємо тернистий шлях, яким йшов наш народ, аби сьогодні вільно називати себе «українським». Саме 24 серпня підбиваємо підсумки відвойованим протягом року перемогам і звично накреслюємо траєкторію подальшого руху.
На шляху державотворення нам доводиться стикатись з численними складними проблемами, адже віднайти своє унікальне місце в сучасному світі завдання не з простих. Бо у вирі політичних баталій останніх років ми втратили бачення майбутнього, спільну українську ідею. У погоні за примарними можливостями нам так і не вдалось досягнути бажаної економічної могутності. І схоже, поступово ми втрачаємо надію на краще життя і віру у власні сили. Але ж лише від нас залежить прийдешнє, лише сьогоднішні маленькі перемоги дадуть змогу віднайти великі можливості завтра!
Ми прагнемо не просто вистояти в часи змін, але бути творцями цих змін. Це складно, але, я переконаний, можливо! Разом ми здатні реалізувати великий потенціал Волинського краю і відродити могутність України. Лише спільними зусиллями зможемо досягнути бажаного – благополуччя, достатку та добробуту українців.
Нині усі ми хочемо знати, що потрібні своїй країні, відчувати, що маємо силу творити майбутнє сьогодні і щодня! А натомість так часто почуваємось відокремленими від держави, чужинцями у власному домі. Звичайно ж, держава в особі урядовців і парламентарів зобов’язана дбати про благополуччя громадян. І якщо прийдешньої осені нам вдасться сформувати гідний Парламент, обрати дієву владу, яка прийматиме сильні та мудрі рішення, ми зможемо подолати політичну дестабілізацію та продовжувати нарощувати економічний потенціал.
Водночас ми не можемо і не повинні чекати, що всі проблеми вирішать за нас. Ми зобов’язані виявляти ініціативу, віднаходити можливості і об’єднувати зусилля у спільній праці. І тоді усе, що робимо для рідного краю, обов’язково увінчається успіхом, бо за кропітку працю є гідна винагорода. І саме праця завжди була наймогутнішою зброєю, якою українці долали труднощі, тією ідеєю, навколо якої об’єднувались в кризові часи. Не словом, а ділом мусимо творити наше благополуччя!
Двадцять один рік тому ми почали торувати власну стежину, і лише довівши свою зрілість та виваженість, зможемо назвати її шляхом становлення української нації. І на тому шляху ми не маємо права загубити пам’ять про високу ціну, яку українці віками платили за Незалежність. Не можемо розгубити безцінні скарби, які рідна земля дала нам – ґрунти і ліси, озера і ріки. Прокладаючи власну дорогу вперед, ми повинні дбати про молоде покоління, яке втілюватиме українські цінності в наше «завтра». Рішуче йдучи вперед, ми хочемо, аби Україна була незалежною від закордонних фінансових допомог та дотацій, але добре знаною серед інвесторів як успішна аграрна і промислова країна – країна здорових, освічених, щасливих і заможних людей.
З вірою в Україну та українців, щиро вітаю усіх з Днем незалежності!
Іван СМІТЮХ,
кандидат у народні депутати України.
Залишити коментар