“Готові до чесного і відкритого діалогу”
Ковельському міському голові Кіндеру Олегу Олексійовичу
Начальнику Ковельського міжрайонного відділу управління Служби Безпеки України
у Волинській області
Ігору Миколайовичу Шумиводі
Головному редактору газети
«Вісті Ковельщини»
Вельмі Миколі Григоровичу
Ми, священики Української Православної Церкви міста Ковеля, висловлюємо щире занепокоєння з приводу розміщених у газеті «Вісті Ковельщини» (співзасновником якої є міська рада) за №34, від 14.05.2015р. провокативних і протизаконних закликів до «депутатів міської ради, її керівництва щодо зміни назви храму і патріархату... церкви УПЦ на території медичної установи». У статті «Чи наші можновладці думають будувати справжню Українську державу», за підписом лікаря-пенсіонера, вже й дана конкретна настанова владі – «краще передати храм в Київський Патріархат».
Перш ніж вам розглядати запропоноване «краще», дозвольте нам нагадати наступне:
1. Шановний пане Голово, вже більш як двадцять років спільними зусиллями ковельської влади, релігійних громад, простих громадян, працівників державних органів, що відповідають за безпеку України та місцевих ЗМІ у Ковелі та районі не було допущено жодних міжконфесійних протистоянь. Народ не хоче будь-якої війни, в тому числі релігійної.
Ми усі є спадкоємцями давніх і виправданих волинських традицій міжконфесійної злагоди та миру. Закликаємо Вас і надалі не допускати найменших закликів розпалювання релігійної нетерпимості, де би вони не звучали – чи в сесійній залі, чи на народному віче, чи на сторінках підконтрольних місцевій владі ЗМІ. Якщо у якоїсь зареєстрованої релігійної громади є потреба в храмі, чи не краще їй у законний спосіб виділити для будівництва земельну ділянку?
2. Хочемо відзначити професіоналізм поєднаний з мудрістю відповідальних за Ковель та район працівників Служби Безпеки України. Протягом тривалого часу вони достойно працюють на випередження, аби не допустити найменшого протистояння на міжконфесійному грунті.
На жаль, сьогодні є чимало сил, котрі прикриваючись інтересами України, нехтують її законодавством та руйнують державу зсередини. Конституція України наголошує, що «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави», а Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко визначає, що «право власності релігійних організацій охороняється законом» і майном релігійної громади, може розпоряджатися тільки сама релігійна громада згідно її Статуту, але ні в якому разі не «депутати міської ради, чи її керівництво».
Сподіваємося і сьогодні Ковельський МРВ УСБУ не допустить грубого порушення конституційних прав ковельчан на свободу совісті. Та застереже тих, хто зневажає норму Закону України, про те що «ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії».
3. Газета «Вісті Ковельщини» завжди сприймалися дорослими та юними ковельчанами, як добра порадниця та розсудлива помічниця.
І тим більш нам прикро спостерігати, що останім часом на сторінках «Вістей Ковельщини» все рідше знаходиться місця для незаангажованої політичним підтекстом розповіді про реальне життя православних ковельчан. Наполегливо не помічає газета патріотичного настрою серед парафіян ковельських храмів Української Православної Церкви, жертовної праці духовенства задля достойного виховання дітей та молоді, чисельних акцій при храмах зі збору допомоги українським воїнам, що воюють на сході України, допомоги родинам полеглих та вимушеним переселенцям.
Не знайшлося місця в останьому номері «Вістей» і для замітки про урочисту панахиду 8 травня на братській могилі за участю ковельського духовенства УПЦ та багатьох парафіян наших храмів. Не помітила газета і перепоховання нашими священиками 10 травня воїнів-визволителів, що полягли за Ковель у далекому 1944-му. Годі вже й говорити про те, що саме учасники загальноміських заходів від УПЦ чомусь завжди не поміщаються на світлині видання.
Редакція, публікуючи провокативний матеріал, мабуть і не здогадується, що серед ковельських священиків, на котрих вчергове навішали ярлик «пасивності у підтримці визвольної боротьби українських патріотів», є протоієрей Сергій Мадірімов. Так ось, отець Сергій – не тільки настоятель та будівничий того самого храму біля пологового будинку, але й батько двох героїв. Діти священика – офіцери Збройних сил України і сьогодні воюють у зоні АТО. Сподіваємося що й ваші сини, шановні видавці «Вістей Ковельщини», не менш активно підтримують визвольну боротьбу українських патріотів.
Священики і вірні Української Православної Церкви готові до чесного і відкритого діалогу на шпальтах «Вістей Ковельщини» з усіх болючих питань сьогоднення. Ми були і залишаємося вірні своїй прабатьківській православній вірі і своєму народу. В той же час сподіваємося, що до обговорення дискусійних богословських питань будуть залучатися люди, котрі на тому розуміються, а лікарі-пенсіонери зможуть більш компетентно і нарешті правдиво розказати про ситуацію з медичним обслуговуванням на Ковельщині.
З повагою та сподіванням на порозуміння та плідну співпрацю – священики ковельських храмів Української Православної Церкви
Ковельському міському голові Кіндеру Олегу Олексійовичу
Начальнику Ковельського міжрайонного відділу управління Служби Безпеки України
у Волинській області Ігору Миколайовичу Шумиводі
Головному редактору газети «Вісті Ковельщини» Вельмі Миколі Григоровичу
Ми, священики Української Православної Церкви міста Ковеля, висловлюємо щире занепокоєння з приводу розміщених у газеті «Вісті Ковельщини» (співзасновником якої є міська рада) за №34, від 14.05.2015р. провокативних і протизаконних закликів до «депутатів міської ради, її керівництва щодо зміни назви храму і патріархату... церкви УПЦ на території медичної установи». У статті «Чи наші можновладці думають будувати справжню Українську державу», за підписом лікаря-пенсіонера, вже й дана конкретна настанова владі – «краще передати храм в Київський Патріархат».
Перш ніж вам розглядати запропоноване «краще», дозвольте нам нагадати наступне:
1. Шановний пане Голово, вже більш як двадцять років спільними зусиллями ковельської влади, релігійних громад, простих громадян, працівників державних органів, що відповідають за безпеку України та місцевих ЗМІ у Ковелі та районі не було допущено жодних міжконфесійних протистоянь. Народ не хоче будь-якої війни, в тому числі релігійної.
Ми усі є спадкоємцями давніх і виправданих волинських традицій міжконфесійної злагоди та миру. Закликаємо Вас і надалі не допускати найменших закликів розпалювання релігійної нетерпимості, де би вони не звучали – чи в сесійній залі, чи на народному віче, чи на сторінках підконтрольних місцевій владі ЗМІ. Якщо у якоїсь зареєстрованої релігійної громади є потреба в храмі, чи не краще їй у законний спосіб виділити для будівництва земельну ділянку?
2. Хочемо відзначити професіоналізм поєднаний з мудрістю відповідальних за Ковель та район працівників Служби Безпеки України. Протягом тривалого часу вони достойно працюють на випередження, аби не допустити найменшого протистояння на міжконфесійному грунті.
На жаль, сьогодні є чимало сил, котрі прикриваючись інтересами України, нехтують її законодавством та руйнують державу зсередини. Конституція України наголошує, що «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави», а Закон «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко визначає, що «право власності релігійних організацій охороняється законом» і майном релігійної громади, може розпоряджатися тільки сама релігійна громада згідно її Статуту, але ні в якому разі не «депутати міської ради, чи її керівництво».
Сподіваємося і сьогодні Ковельський МРВ УСБУ не допустить грубого порушення конституційних прав ковельчан на свободу совісті. Та застереже тих, хто зневажає норму Закону України, про те що «ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії».
3. Газета «Вісті Ковельщини» завжди сприймалися дорослими та юними ковельчанами, як добра порадниця та розсудлива помічниця.
І тим більш нам прикро спостерігати, що останім часом на сторінках «Вістей Ковельщини» все рідше знаходиться місця для незаангажованої політичним підтекстом розповіді про реальне життя православних ковельчан. Наполегливо не помічає газета патріотичного настрою серед парафіян ковельських храмів Української Православної Церкви, жертовної праці духовенства задля достойного виховання дітей та молоді, чисельних акцій при храмах зі збору допомоги українським воїнам, що воюють на сході України, допомоги родинам полеглих та вимушеним переселенцям.
Не знайшлося місця в останьому номері «Вістей» і для замітки про урочисту панахиду 8 травня на братській могилі за участю ковельського духовенства УПЦ та багатьох парафіян наших храмів. Не помітила газета і перепоховання нашими священиками 10 травня воїнів-визволителів, що полягли за Ковель у далекому 1944-му. Годі вже й говорити про те, що саме учасники загальноміських заходів від УПЦ чомусь завжди не поміщаються на світлині видання.
Редакція, публікуючи провокативний матеріал, мабуть і не здогадується, що серед ковельських священиків, на котрих вчергове навішали ярлик «пасивності у підтримці визвольної боротьби українських патріотів», є протоієрей Сергій Мадірімов. Так ось, отець Сергій – не тільки настоятель та будівничий того самого храму біля пологового будинку, але й батько двох героїв. Діти священика – офіцери Збройних сил України і сьогодні воюють у зоні АТО. Сподіваємося що й ваші сини, шановні видавці «Вістей Ковельщини», не менш активно підтримують визвольну боротьбу українських патріотів.
Священики і вірні Української Православної Церкви готові до чесного і відкритого діалогу на шпальтах «Вістей Ковельщини» з у
Залишити коментар