Спогади з минулогоНапередодні великого свята – Дня Перемоги над нацизмом у Європі у загальноосвітній школі №7 відбувся цікавий захід. Його разом зі своїм класом організувала вчитель світової літератури Наталія Ваць. Під час заходу учні поклали квіти до Вічного вогню, виконали популярні пісні воєнних років, а також мали змогу почути спогади про війну та розповіді про своє життя голови громадської організації міста “Захист “дітей” війни” Олександри Балюк (на знімку вона із теперішнім випускником, тодішнім третьокласником).
По завершенню зустрічі ми мали розмову з Олександрою Феодосіївною.
– Де Вас застала війна?
– У той час я була малою. Війна застала мене в рідному селі Озерянах. Я жила з мамою і братом. Коли прийшли фашисти, ми часто втікали в ліс. Біля нашого місцевого озера знаходилися болота, а в селі мешкали люди, які їх добре знали. І матері разом з дітьми пробиралися через них і втікали до лісу. Там чекали, доки фашисти не вийдуть із села.
– Що було найважче в роки війни?
– Найважче – це голод. Ми з братом споживали їстівне і неїстівне. А потім маму паралізувало. Добре, що серед військових були лікарі, які й вилікували неньку. Один лікар сказав, що коли мама не видужає, він мене забере собі за дитину. Але, дякуючи Богу, мама згодом видужала.
– А як проходило Ваше дитинство?
– Ходила в школу у сусіднє село за 10 кілометрів в батьковому піджакові, бо після війни одягу майже не було. Мама давала шматочок хліба, то в мене він був, а в однокласників – ні. Отож, ми сідали гуртом і той хліб ділили на всіх.
– А що було після війни?
–Отримала комсомольську путівку і поїхала на Схід будувати шахту. Працювала там вантажником, потім вступила в педагогічне училище.
– Чим займаєтесь зараз?
– Я – голова громадської організації "Захист “дітей” війни" міста Ковеля. В списку у нас – більше тисячі чоловік. Звертаються за допомогою, порадою. У мене прийомні дні – у вівторок і четвер.
– Олександро Феодосіївно, які у Вас зараз найулюбленіші заняття у вільний час?
– Я люблю ходити у хор ветеранів. Завжди, коли виступаємо, то я – ведуча.
– Коли Ви почали писати вірші?
– У молодому віці. Зараз маю багато написаних творів, присвячених і членам родини, і Богові, і своїй рідній сьомій школі.
Ірина ТЕРЕЩУК, учениця 9-А класу.
Фото з домашнього архіву.
Вже стало традицією у Поворську організовувати зустрічі для людей поважного віку. Остання із них була присвячена весні, жінці-Матері, а також 70-річчю Перемоги над нацизмом у Європі.
Саме старшому поколінню довелось вистраждати у роки Другої світової війни. Вони – любили, молились, захищали, підтримували в тилу, а пізніше – відбудовували, берегли нашу неньку-Україну.
Багато щирих та теплих слів адресувалось для присутніх від учасників художньої самодіяльності будинку культури, художнього керівника Ірини Редькович, активного учасника всіх заходів Івана Редьковича. Свої музичні дарунки презентували глядачам директор музичної школи Володимир Гриценюк та музикант Сергій Бондарчук.
Не обійшлося і без участі школярів Поворської ЗОШ І-ІІІ ступенів Світлани Демчук, Юлії та Іванка Редьковичів, Тетяни Романчук, аматора будинку культури Вадима Демчука.
Чудові пісні про матір, долю та війну до сліз торкнулися кожного.
Слід зазначити, що активну участь бере у подібних заходах та всіляко підтримує такі події вчитель-фізик Юрій Бусел.
Сільський голова Сергій Семенюк, звертаючись до присутніх, побажав усім міцного здоров'я та мирного неба над головою.
Організаційні турботи взяли на себе соцпрацівники та робітники Ковельського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) райдержадміністрації, які протягом багатьох років діляться зі старенькими добром, теплом, підтримкою, допомагаючи в різних життєвих ситуаціях.
Від себе особисто висловлюю слова подяки тим, хто неодноразово сприяв у проведенні зустрічей із старшим поколінням. Це – згадані вище люди із чуйним добрим серцем, які завжди готові прийти на допомогу своєму ближньому. Щирої подяки заслуговує голова ветеранської організації Ганна Шворак.
Терпіння усім, здоров'я, миру, добра та творчих звершень!
Валентина ДОРОШКО, соціальний працівник Ковельського територіального центру соціального обслуговування при Поворській сільській раді.
Залишити коментар