Поради і рекомендації на всі випадки життя
Усі знають, що підгортати картоплю потрібно. А навіщо і в які періоди її вирощування найдоцільніше це робити?
Передусім – для збільшення врожаю. При цьому утворюється сильніший кущ із великою листовою масою. Остання починає активно «працювати» на зав’язування та формування бульб. Водночас при підгортанні знищуються бур’яни, їм складніше пробитися крізь нагорнутий шар землі, а молоді картопляні пагони «ховаються» в ньому від колорадського жука. І хоча такий захист тимчасовий, рослини встигають наростити достатньо зеленої маси, аби витримати навалу личинок шкідника.
Тож краще підгорнути, аніж проігнорувати цей агрозахід.
Робити це ліпше після поливу або рясного дощу. Нагорнутий шар не має перевищувати десяти сантиметрів, в іншому випадку він може лише стати перешкодою для росту пагонів.
У жодному разі не підгортайте картоплю в сильну спеку — розпечений ґрунт просто знищить молоді паростки або спричинить серйозні опіки рослин. Не рекомендується також підгортати, коли надто волого, – порушиться повітрообмін верхнього шару.
Що стосується кількості підгортань, то оптимальний варіант — три рази. Перше проводять у період, коли тільки з’явилися сходи і кущі мають по 5-6 листків, їх можна присипати повністю.
Наступне – приблизно через тиждень після першого, зазвичай паростки картоплі вже піднялися знов. Землі нагортають також сантиметрів на десять, повністю присипаючи рослини.
Втретє беруться за сапу, коли рослини сягнули заввишки близько тридцяти сантиметрів. Цього разу ґрунтом лише обгортають основу куща. Земля обов’язково має бути пухка, без великих грудок.
ЦІЄЇ пори року санітарної обрізки потребують насамперед дерева і кущі, посаджені торік восени та навесні.
Часто господарі висаджують чи пересаджують рослини з бруньками, що вже пішли у ріст. За прохолодної погоди та достатньої кількості вологи саджанці швидко приживаються і розвиваються нормально. Однак із настанням спеки зазвичай на них починає всихати листя на кінцях приростів і навіть плодові гілочки.
Допомогти в такому разі може тільки обрізка: видаляють не лише ту частину пагона, на якій засохло або не розпустилося листя, але й частину здорової деревини, краще – на бруньку, що добре розвивається, з активно зростаючим молодим приростом.
Якщо процес відмирання окремих гілочок триває, а це буває і при посадці рослин із грудкою землі, санітарну обрізку повторюють.
Невеликі зрізи змащують садовим варом, а більш як п’ятисантиметрові у діаметрі – попередньо дезінфікують залізним купоросом (5%), а потім замазують фарбою на натуральній оліфі.
Улітку проводять також санітарну обрізку ушкоджених морозом і старіючих дерев. У будь-якому старому саду можна побачити кістякові гілки, усихання яких починається з периферії, потім переходить до центру, з’являються вовчки (пагони, що ростуть вертикально всередині крони). Якщо на цих гілках зав’язь рясно обпадає, передчасно засихають плодові гілочки – це ознака того, що дереву потрібне омолодження, тобто вирізання старих гілок, часто
10-12-літнього віку і старіших. Спочатку видаляють тільки повністю засохлі частини. Якусь кількість вовчків вирізують на кільце, а решту (два-три на пагоні) вкорочують та відгинають у бік гілки, що видаляється. Всі зрізи роблять до здорової живої деревини, це місце замазують фарбою або рідким садовим варом.
Якщо очікується багатий урожай, під час санітарної обрізки можна видалити кільчатки, на яких або немає зав’язі або вона недорозвинена. На яблунях і грушах із вторинним приростом гілки та пагони всередині крони з листям, що засихає, також обов’язково вирізають, щоб забезпечити краще постачання поживних речовин до пагонів із плодами на периферії крони.
Там, де довго не було гарного дощу, плодові страждають від посухи. Їм можуть допомогти санітарна обрізка і, звичайно ж, рясний полив (15-20 відер на дерево).
Літню обрізку плодоносної чорної смородини можна поєднати з її збиранням. При цьому насамперед вирізують старі гілки, старіші за 3-4-річні, на яких мало ягід або вони дрібні. У результаті посилюється вторинний ріст однолітніх, а також ріст дво- і трирічних пагонів, вони починають одержувати більше світла та живлення. Одночасно вирізають і дрібну прикореневу порість.
Дуже корисно видаляти пагони, що засихають і на яких немає ягід, в обліпихи, а також всю кореневу порість.
У декоративних культур вирізують пагони на штамбі й на скелетних гілках. Водночас можна проводити і формуючу обрізку, надаючи кроні певної форми, скажімо кулі, завдяки підрівнюванню приростів основних гілок.
ОСТАННІМИ роками все масовіше використовуються в садах і на городах хімічні засоби захисту рослин. Забуваємо про народні методи, не менш дієві, а водночас – дешеві та безпечні для людини та природи. Узяти хоча б доступне цибулиння. Зазвичай його використовуємо хіба що для фарбування яєць на Великдень.
А дарма недооцінюємо цей підручний матеріал. Цибулиння — один із засобів підвищення врожайності. Його відвар містить майже всю таблицю Менделєєва: кальцій, калій, марганець, магній, залізо, мідь, селен, хром, бор та ін. Він здатний убивати патогенну мікрофлору в ґрунті, одночасно підживлюючи рослину мікроелементами. Відвар і настій стимулюють ріст багатьох культур, вони стають стійкішими до хвороб і шкідників.
Особливо добре реагують на обробку настоянкою з лушпиння томати, перець, морква, огірки, гарбузи, кабачки. Втім, засіб годиться для боротьби із шкідниками і хворобами абсолютно всіх культур на садово-городній ділянці. Найефективніший такий розчин проти павутинного кліща, трипсів, попелиць, колорадських жуків та яблуневої плодожерки, а також для запобігання появи і лікування «чорної ніжки».
Цибульна профілактика дуже корисна для огірків. Як тільки з’являються найменші ознаки пожовтіння листя, візьміть дві пригорщі лушпиння, покладіть в емальований 10-літровий посуд, залийте по вінця водою і прокип’ятіть 5 хвилин. Відвару треба дати настоятися, далі – процідити.
Розчином – на відро води 2 л відвару – обробіть із допомогою обприскувача або лійки листя рослин. Тільки робіть це вранці. Лушпиння, що залишилося після проціджування, – відмінна мульча.
При зараженні огірків павутинним кліщем використовуйте для обприскування настій цибулиння (200 г лушпиння на 10 л води, дати настоятися 4-5 днів, процідити). Провести не більше трьох обприскувань із перервою 5 днів.
Для боротьби з попелицею на овочевих культурах ефективний такий засіб: 0,5 відра цибулиння залити вщерть гарячою водою, настояти добу, процідити, розбавити вдвічі. Таким розчином можна полякати і колорадського жука на баклажанах та картоплі.
Для захисту яблунь від плодожерки можна обприскувати їх будь-яким із вищенаведених настоїв після цвітіння. Обробку повторюють через кожні сім днів протягом усього періоду льоту метеликів – близько місяця.
Для підживлення рослин застосовують такий настій: 10 г лусочок цибулі на 5 л окропу.
(В добірці використано матеріали з газети “Сільські вісті”).
Залишити коментар