Повідомлення в номер / Свято шкільних друзів

Кожного року в останню червневу суботу в Уховецькій школі традиційно відбувається свято шкільних друзів. Це завжди – мандрівка у чарівний світ дитинства і юності. Так було і цього разу…  

Малиновим передзвоном закликала колишніх випускників до подорожі у шкільне минуле Катерина  Ігнатюк, яка багато років свого життя віддала Уховецькій школі.

Школо! Моя рідная школо!

Стук схвильованих чути сердець.

Ми тебе не забудем ніколи,

Рідна школо села Уховецьк!

–такими задушевними рядками розпочався музичний дарунок «Спогад про школу» на слова Людмили  Клімчук, музику Володимира  Самсоніка. Цю пісню, написану вчителями школи,  подарували всім випускникам-ювілярам сьогоднішні вчителі Руслана Семотюк та Оксана Ліщук.

Із щирими словами звернулася до всіх випускників директор школи Галина  Юрчик, яка розповіла про те, чим живе школа сьогодні, про її будні та успіхи.

Випускники пригадали ті далекі учнівські роки і вчителів, які докладали багато зусиль, щоб ми стали  хорошими людьми.  Учні Руслана Самсонік, Тетяна Грич та Марина Семотюк в дарунок виконали пісню «Погода в школі» та «Коли з шкільного двору ми підем».

У цей день згадали і про тих, хто навчався і працював у стінах школи, вчителів та однокласників, котрі відійшли у Вічність, хвилиною мовчання. 

Особливо приємно було бачити на святі випускника 1955 року Петра  Алексійчука, який через 60 років завітав до рідної школи. Він вразив присутніх спогадами про нелегке на той час життя та навчання, висловив слова великої вдячності та любові до школи і своїх вчителів – зокрема, Надії  Ткаченко, яка за станом здоров’я не змогла бути присутньою на святі, але яка завжди живе школою,  її проблемами, вболіває за долі випускників.  Також Петро Семенович поділився з усіма фотосвітлинами своїх шкільних друзів.  

Прилинули до школи і випускники 1960 року. На попередньому ювілеї їх було значно більше, але цього разу багатьох затримала в дорозі хвороба. На зустріч з юністю та однокласниками приїхала із сонячного Ашхабада Ніна  Савосюк. Вона розповіла, як 10 років працювала  в геологічній експедиції, а потім – на сейсмічній станції «Ашхабад», робота на якій була оцінена Почесною грамотою президента академії наук і багатьма подяками. Дуже схвилювала всіх розповідь про те, що в Уховецьку на Братській могилі вона випадково побачила  прізвище свого чоловіка туркмена — Кульджанова, батько якого пропав безвісти на війні і тільки з часом, піднявши багато архівних воєнних документів, виявила, що це насправді був її свекор, який захищав наш рідний Уховецьк.   

Багато завітало на свято «золотих» ювілярів школи, випускників 1965 року, а найбільшою для них винагородою стала зустріч зі своєю улюбленою вчителькою хімії та біології, шанованим класним керівником Мирославою  Гацкевич, яка приїхала до них з Рівного.  Вона зуміла створити міцний класний  колектив, який через роки проніс шкільну дружбу. І нині Мирослава Миколаївна, ніби магнітом, притягує до себе своїх вихованців.

Від випускників  спогадами про минуле поділився колишній учень Дмитро Проц, а сьогодні – доцент кафедри органічної і біоорганічної хімії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 

Через 40 років прийшли до рідної школи і принесли квіти вчителям випускники 1975 року, від імені яких привітала присутніх Тетяна Ремба. Вона поетичними рядками висловила свою любов до школи, вчительської праці. Ніби у відповідь для всіх випускників прозвучало віршоване вітання від колишньої вчительки фізики Людмили  Клімчук.

У дружному колі на шкільному подвір’ї зібрались випускники 1980 року, які через 35 літ завітали до рідної школи разом з вірним другом і порадником, вчителем математики та класним керівником Валентиною Некрасовою. Від цього випуску привітав усіх присутніх та розповів як торував свою стежину на вершину успіху, колишній золотий медаліст Віталій Літвінчук, голова брокерської компанії «Фул Кастомс Сервіс».

Задушевно  для всіх класних керівників прозвучала пісня «Вчителько моя, зоре світова». 

Лунали на святі вітання та слова вдячності також від випускників 1985, 1990, 2000, 2005, 2010 років. Кожен  прийшов із своїм життєвим досвідом, ділився здобутками, спогадами. 

Життя триває, сяє ясний день –

І червень за вікном, красивий червень!

Але над Україною вже рік горять 

заграви.        

Страшна війна на Сході…

Неможливо було не зачепити цієї теми, яка клекоче в душі кожного українця. І випускникам Уховецької школи довелося  захищати свою країну на Сході. Нещодавно повернулись з буремного міста Щастя колишні випускники Олег Сахарчук та Андрій Іллюх. За їх долю, за їх тривожні будні у школі переживали та молилися, адже за зброю довелося взятися не на уроці військової підготовки, а по-справжньому. І для наших випускників-патріотів, для всіх, хто й нині боронить рідну землю, звучав пісенний дарунок від дуету вчителів «Дай, Боже, сили нашим солдатам!»

На завершення нашого свята всі випускники разом співали Гімн Уховецької школи на слова Людмили Миколаївни Клімчук, музику Володимира Антоновича Самсоніка.

Тетяна БАБИЧ, випускниця 1995 року, педагог-організатор ЗОШ І-ІІІст. с.Уховецька.

НА ЗНІМКАХ: під час свята шкільних друзів у ЗОШ І–ІІІ ст. с. Уховецька.

Фото з архіву автора.