Ковельщина пам’ятає своїх героївГорить свіча, і пам'яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Ковельщина пам'ятає…
Ніщо так не об'єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… війна, біль втрат в зоні АТО, де гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які, не задумуючись, пішли боронити кордони держави.
27 липня громадськість селища Голоб спільно з головою райдержадміністрації Віктором Козаком, головою районної ради Ігорем Верчуком зібралися на вечір пам'яті Станіслава Максимчука, який рік тому загинув на Сході України. 
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України Петра Порошенка Станіслав (посмертно) нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Вечір пам'яті був особливим – без голосних промов. Люди просто ділилися спогадами. Прийшли вчителі, однокласники Станіслава, його щирі друзі, щоб разом згадати про нього та вшанувати його.
В історію Голоб 27 липня 2014 року вписано чорним рядком. Цього дня в ході запеклих боїв за стратегічну ключову висоту на кордоні Луганської, Донецької та Ростовської областей Росії – Савур-Могилу, він загинув. Йому було лише дев'ятнадцять... Станіслав проходив службу у військовій частині А 0409 (м. Новоград- Волинський). Пішов до армії за контрактом.
Вечір пам'яті відбувся у центрі рідного Станіславу селища, і провели його однокласники Стаса – Ірина Войтюк та Руслан Савлук. Ініціював захід благочинний Голобського благочинного округу УПЦ, настоятель Свято-Георгіївського храму, ієромонах Ніфонт, він і відспівував загиблого рік тому. Попередньо, 26 липня, в Свято-Георгіївському храмі відбулася поминальна панахида.
Біля портрета Станіслава горіли свічки, стояли запалені лампадки, як болючий щем про нашого Героя. До його портрета люди клали квіти. Тужливо звучала пісня "Пливе кача", під яку його ховали.
"Станіслав назавжди залишиться у серцях і пам'яті наших жителів прикладом справжнього захисника, відданого своїй державі. Схиляю низько голову перед батьками, які втратили сина, висловлюю щире співчуття родині загиблого і поділяю біль їх непоправної втрати. Хочу вибачитися перед мамою Наталією Ярославівною, батьком Віктором Михайловичем за те, що їм довелося заплатити таку дорогу ціну, аби тут був мир... Твій вічний сон – наш вічний сум, Станіславе!", – сказав голова райдержадміністрації Віктор Козак.
З болем у серці говорили про Стаса Голобський селищний голова Сергій Гарбарук, вчителі, односельчани, друзі. І всі були одностайні у думці, що не хочуть війни, а просять у Бога миру на нашій Україні.
Проникливим був виступ першої вчительки Ольги Кравчук, яка пригадала Стасика (так його називали в класі діти), подякувала батькам за виховання достойного сина.
Присутнім було показано слайди, що відобразили важливі віхи життя Стаса. Діти, дорослі декламували вірші.
Ті страшні дні, коли тіло Стаса везли додому, пригадала Антоніна Крочук – медсестра, яка разом із мамою супроводжувала його до рідної оселі, де на них чекав горем вбитий батько. Згодом вона написала вірш про свого земляка, який і зачитала на вечорі.
…Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Станіслава спалахнула на життєвому небокраї, відійшовши за межу Вічності.
Разом із родиною Станіслава, його друзями і знайомими сумують голобчани, всі, кому не байдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків. Пам'ять про Станіслава Максимчука, який поклав життя за мирне небо над нашою головою, завжди буде жити в наших серцях.
Після завершення пам'ятного вечора люди ще довго стояли і дивилися на фотографію загиблого Героя, приносили квіти та лампадки.
Вічна пам'ять і слава Герою!
У житті кожного народу є свої герої. Сьогодні ними з упевненістю можна називати тих українських солдатів, які воюють в зоні АТО і які поклали там свої життя.
Безжальна війна на Сході забрала не одне життя. Ковельщина також поховала дванадцять своїх синів, але Герої не вмирають, поки їх пам'ятають. Цвіту нашого народу, славному сину Ковельщини Роману Данилевичу, який у розквіті сил віддав свою молодість і найдорожче – життя, був присвячений тематичний захід, який відбувся в будинку культури с. Облап.
Сільський будинок культури був переповнений людьми. Серед присутніх – батьки, сім'я загиблого Героя, голова райдержадміністрації Віктор Козак, друзі, односельчани.
Слова глибокого співчуття горю родині загиблого висловив голова райдержадміністрації Віктор Козак: "Роман назавжди залишиться у серцях і пам'яті наших жителів прикладом справжнього захисника, відданого своїй державі". Керівник виконавчої влади району вклонився землі і батькам, які виростили патріота України.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року Роман Данилевич удостоєний ордена "За мужність" III ступеня.
Орден голова райдержадміністрації вручив доньці загиблого військовослужбовця, яким її батька було нагороджено посмертно.
У ході заходу через художнє читання ведучих, пісні аматорів художньої самодіяльності було розкрито велич подвигу військовослужбовців Збройних Сил України, розказано про Романа, його самовідданість та патріотизм.
Учасники заходу вшанували пам'ять Романа та всіх тих, хто загинув за Україну, хвилиною мовчання.
На знак пам'яті і скорботи за Героєм до пам'ятного знака від родини, громадськості лягли квіти.
Мама Людмила Леонтіївна висловила вдячність районній владі, сільській громаді, особисто Віктору Козаку за надану допомогу в ті страшні для неї дні і турботу нині.
Нагадаємо: Роман Данилевич служив у 51-їй бригаді, загинув в ніч на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) в районі Кутейникове. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березного, Оленівки під постійним обстрілом. Родичі два тижні шукали тіло Романа. Поховали його в рідному селі.
Спомин про загиблих Героїв АТО та їхній подвиг ми маємо берегти, адже саме пам'ять об'єднує людей у боротьбі за перемогу й мир.
Сьогодні Україна переживає найдраматичніші сторінки нашої історії. Ніхто і ніколи не чекав, що у мирний час нам, українцям, прийдеться відстоювати незалежність та цілісність нашої держави, яка належно вшановує своїх синів, своїх Героїв.
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України Петра Порошенка від 4 червня 2015 року, №311/2015 "Про відзначення державними нагородами України" орденом "За мужність" III ступеня нагороджено (посмертно) Мостику Андрія В'ячеславовича.
22 липня в будинку культури с. Зеленого відбулися збори територіальної громади за участю першого заступника голови райдержадміністрації Вячеслава Сидорука, військового комісара Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергія Гладуна, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, сільської громади.
Перший заступник голови райдержадміністрації Вячеслав Сидорук висловив щирі співчуття батькам загиблого учасника АТО Андрія Мостики. "Перед Україною, її усіма жителями поставлені складні й великі завдання. Але потрібно вірити, що разом ми здолаємо будь-які перешкоди на шляху зміцнення незалежності нашої держави", – сказав посадовець.
До присутніх звернувся військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергій Гладун. Батькам загиблого учасника АТО було вручено державну нагороду – орден "За мужність" III ступеня, яким нагороджено (посмертно) Мостику Андрія В'ячеславовича, котрий загинув під час антитерористичної операції на сході України.
Від представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, сільської громади на могилу загиблого військовослужбовця були покладені квіти.
Відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.
НА ЗНІМКАХ: під час вшанування пам’яті загиблих учасників АТО.
Фото з архіву райдержадміністрації.
Залишити коментар