Боже, нам єдність подай!Автори звернення до газети (про яке ми згадували вище), заявляли, що "лжепатріоти розхитують державу зсередини". Вони, мабуть, забули візити патріарха Кіріла в Україну, його проповіді про "єдіний рускій мір, про єдіноє отєчєство, про єдіную православную вєру" – хіба це не роз'єднувало Україну, не сіяло розкол?
Політв'язень польських і совєцьких таборів, шевченкознавець Микола Куделя якось сказав: "Вся трагедія України в тому, що ми на певному етапі історії опинились в одній вірі з москалями". Дійсно, українці вважали росіян своїми православними братами. Козаки зраджували І. Мазепу, тому що не могли воювати проти своїх "єдиновірців". Зате в Батурині москалі потопили в крові своїх православних братів.
Зараз в Україні іде неоголошена війна з Росією, тому важлива позиція кожного громадянина України, в т. ч. і священиків. Не всі священики церков УПЦ (МП) затяті москвофіли і антиукраїнці. Але, на жаль, таких немало. Вони відмовляються хоронити загиблих воїнів, відмовляють у сповіді й причасті учасникам АТО, висловлюючи на їх адресу образи, радять всілякими способами уникати мобілізації до війська. 26 квітня ц. р. ми були свідками, коли черниця Мотронинського монастиря на Черкащині звернулась до настоятеля, щоб він швидше зачинив храм, бо "сейчас придут бандеровцы и еще чего-то утащат". І групу українських воїнів не впустили в храм. А вони на другий день їхали на Схід воювати з московськими окупантами, захищати Україну, в т. ч. і згаданий монастир.
Багато ковельчан висловлюють своє обурення тим, що окремі церковнослужителі УПЦ (МП) ігнорують національно-патріотичні заходи у нашому місті, хоч вони це заперечують і стверджують, що є великими патріотами України. Однак факти свідчать про інше. Дивного у цьому немає нічого, адже московські церковні спільноти – це "п'ята колона" в Україні, які виконують волю Путіна через патріарха Кіріла і його місцеблюстителя в Україні митрополита Онуфрія. Основне їх завдання, як нещодавно відзначив в одному з інтерв'ю доктор богословських наук, викладач Київської православної академії Дмитро Степовик, "всіляко гнобити Київський патріархат і, звичайно, підтримувати агресію в країні. Вони жодної заяви не зробили щодо анексії Криму, щодо того, що відбувається на Донбасі. А мовчання – це знак згоди. Значить, вони з цим погоджуються. Тим паче, ми маємо факти, що їхні священики навіть благословляли зброю сепаратистів, бандитів. І осуду тому з боку Церкви не було…".
Проте жахливі убивства невинних людей на Майдані, ще жахливіша війна на Сході, знімають полуду з очей багатьох українців, і вони цілими парафіями переходять до своєї рідної церкви. У Ковелі окремі свідомі люди теж переходять до українських церков. Процес розпочався, і він незворотній. Бо ми ще довго будемо свідками пророчих слів А. Шептицького, які він виголосив на весь світ у 1917 р., що Росія в ставленні до України завжди буде агресором.
На жаль, до мудрих слів не завжди дослухаємось, і за це нам доводиться платити дуже велику ціну. Час уже українцям зрозуміти, що у нас – своя держава, своя мова, своя історія, свої герої, своя культура – і повинна бути своя єдина Українська Церква, незалежна від Москви.
І так воно, врешті-решт, буде. Про це свідчать і події останнього часу на теренах Волині. Нещодавно на своїй позачерговій 35-й сесії депутати Волинської обласної ради більшістю голосів прийняли рішення "Про підтримку звернень Луцьких міської і районної рад до місцевих вірян Української Православної Церкви, яка є частиною Російської (Русской) Православної церкви" на адресу керівництва Української держави та ієрархів УПЦ КП і УПЦ. У зверненнях висловлено вимогу ініціювати процес перереєстрації УПЦ в РПЦ в Україні, бо так воно фактично давно вже є. І не може Церква, яка є частиною РПЦ, обдурювати людей і називати себе "українською".
Прикметно, що звернення своїм голосуванням підтримали депутати обласної ради від Ковельщини. Вважаємо, що настав час сказати своє рішуче слово і депутатам Ковельських міської і районної рад. Виборці-патріоти України цього від них чекають.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні!
Героям слава!
Ігор ВЕРЧУК,
голова Волинської обласної організації Української Народної партії, голова Ковельської районної ради.
Іван СИДОРУК,
Заслужений працівник культури України.
Геннадій САРАПІН,
голова Волинського обласного відділення Українського фонду культури, громадський діяч.
Сергій ДРУЖИНОВИЧ,
МГО "Молодіжний фонд "Наше майбутнє", ГО "Правий сектор Ковельщини".
Наталія СЛАВІКОВА, голова правління ГО "Реабілітаційний центр".
Олена МІСЮРА,
Ковельська міська філія "Союзу Українок".
Катерина КУХАРЕНКО, координатор
ГО "Майдан Гідності".
Ярослав ШЕВЧУК, Волинська обласна
громадська організація "База відпочинку "Пісочне".
Василь КРЕЦУЛ, Ковельське міське
відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.
Залишити коментар