Пільгові перевезення –проблема не тільки "ковельська"Українці живуть бідно. Це ні для кого не є секретом. Аби хоч якось врівноважити ситуацію, влада використовує такий механізм, як пільги. Сьогодні, мабуть, точно ніхто не скаже, яких видів і скільки їх в Україні.
Однією з найважливіших для більшості людей пільг є транспортна. Право на пільговий проїзд має визначена Урядом категорія громадян, про що поінформували читачів газети у номері "Вістей Ковельщини" від 16 червня ц. р. начальники управління соціального захисту населення райдержадміністрації Олена Давидович і праці та соціального захисту населення міськвиконкому – Софія Сагаль.
Зміст цих інформацій зводиться до того, що з одного боку, пільги для окремих категорій населення у 2015 році скасовуються, а, з другого боку, залишаються, бо продовжують діяти Урядові постанови від 1993 і 1994 років (їх назви і номери авторами були вказані). Звичайно, подібне можливе тільки в нас: однією рукою влада пільги забирає, а другою – залишає. Мовляв, хай на місцях розбираються.
Оливи до вогнища підливають неодноразові заяви урядових чиновників в тому числі самого Арсенія Яценюка про те, що гроші держава для відшкодування затрат на пільгове перевезення пасажирів виділила на рівні 2014 року, а тому ніяких претензій до київських можновладців не може бути.
Так-то воно так, але трішечки не так: пан Яценюк і його міністри-камікадзе забули про один "малесенький" нюанс – торішні суми бюджетних призначень за час псевдореформ зменшилися мінімум наполовину. До цього призвели падіння гривні, здорожчання долара і євро, підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини і т. п. В натурі, як-то кажуть, виходить "дурня". Місцеві органи влади не спроможні повністю відшкодувати затрати перевізників через хронічне недофінансування. Про це йшлося у статті екс-першого заступника міського голови Анатолія Трофимука під заголовком "Пільгові перевезення: хто має право?" ("Вісті Ковельщини" від 30 липня ц. р.).
Стаття викликала шквал запитань з боку користувачів Інтернет-сайту нашої газети. Суть їх у тому, що буцімто міська влада в Ковелі грубо порушує право громадян на пільгові перевезення, зводить його до домовленостей з автоперевізниками про безкоштовне транспортування в "маршрутках" двох громадян, що мають право на пільги. Про це у своїх коментарях написали С. Степанюк, П. Зінчук, Т. Прокопчук, Ю. Троцюк та інші.
Жодною мірою не захищаючи владу, все-таки рекомендуємо її критикам уважніше прочитати згадану статтю А. Трофимука, де роз'яснено, що у зв'язку з відсутністю необхідної суми коштів з Державного бюджету, "компенсаційні виплати за платний проїзд окремих категорій громадян у міському транспорті загального користування виплачуються не всім автоперевізникам, а лише п'яти за 7-ома маршрутами". Тут же наведено маршрути, де пільговиків обслуговують безкоштовно згідно з вимогами законодавства, – №№1, 7, 8, 8А, 8Б, 19, 30 і 45 (до 31 липня ц. р.).
Впадає в око, що пільговим перевезенням охоплені пасажири, котрі дістаються до дачних масивів "Машинобудівник", "Урожай", "Будівельник", "Калина". І це, мабуть, правильно, бо на садово-городніх ділянках працюють в основному, пенсіонери, яким власноруч вирощені овочі і фрукти дозволяють виживати у наш скрутний час.
Я чудово розумію, що наведені факти навряд чи задовольнять тих, хто критикує владу. Річ у тім, що їхати хочуть всі, а платити – далеко не всі, бо з пенсією 1200 гривень не дуже покатаєшся. Тому цілком зрозуміло, що система пільгового перевезення вимагає кардинального реформування.
Звичайно, ідеальний варіант – підвищення пенсій і заробітних плат тим, хто ще працює, до "європейських" стандартів. Однак в умовах українських реалій, коли триває війна на Сході, не подолана корупція і розбазарювання Державного бюджету, не індексуються пенсії і зарплати, про це не доводиться навіть мріяти.
Де ж вихід? Сьогодні все голосніше говорять про потребу так званої монетизації пільг, в тому числі – на проїзд у транспорті. Ось яка інформація останнім часом з'явилася в ЗМІ:
"Міністерство соцполітики і Мінінфраструктури технічно повністю готові до того, аби вже з 1 січня 2016 року монетизувати пільги на проїзд у транспорті.
Про це під час тренінгу для представників регіональних ЗМІ в Українському медіа-центрі реформ заявила Світлана Кубальська, керівник відділу автотранспорту Мінінфраструктури, – повідомляє "Економічна правда".
З її слів, всі необхідні дані для запровадження адресної грошової допомоги у Мінсоцполітики є.
"Є всі розрахунки, скільки вони кожного року перераховують перевізникам за проїзд пільгових категорій населення. Єдине, в чому треба визначитися, це у порядку сум, яку держава має перерахувати кожному пільговику", – зазначила представниця Мініфрастратруктури.
"Приміром, у 2015 році на оплату проїзду одного пільговика передбачено 47 гривень. І це – на рік. Але ж ми розуміємо, що цих коштів замало. Їх ще може вистачити на оплату проїзду всередині населених пунктів, але ж ніяк не міжміський проїзд. Вважаємо, що розмір такої адресної допомоги має складати 250-300, а може й навіть 400 гривень", – підрахувала Кубальська.
Кубальська уточнила, що за умови заміни пільгового проїзду адресною грошовою допомогою, йтиметься про охоплення усіх без винятку пільгових категорій населення, незалежно від того, користуються вони транспортом чи ні.
"Людина сама вже вирішуватиме, чи витрачати ці кошти на проїзд, чи ліки, чи ще на щось", – зазначила представниця Мінінфраструктури.
На її переконання, монетизація пільг на проїзд у транспорті дозволить не тільки зберегти, а й розвинути маршрути у тих місцевостях, де наразі перевізники працювати не хочуть через те, що їхніми послугами користуються переважно пільгові категорії населення, що завдає їм збитків.
Як бачимо, на Печерських пагорбах всерйоз подумують над тим, щоб замінити пільги живими грошима. Можливо, це й правильно. Єдине, що непокоїть: не сталося б так, як у примовці: "Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди".
(Продовження у наступному повідомленні).
Залишити коментар