Священик із Ковельщини поповнив лави військових капеланів25 вересня у Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового було відслужено молебень за мир в Україні, за наших воїнів і, зокрема, за священика Олександра Добровольського, настоятеля храму Різдва Богородиці с. Кричевич, який після свята Воздвиження вирушив у зону АТО військовим капеланом.
Молебень очолив декан Ковельського районного деканату протоієрей Іоан Бонис у співслужінні з духовенством району.
Ієрей Олександр Добровольський – перший доброволець із числа священиків Ковельського районного деканату.
В напутнім слові о. Іван Бонис наголосив, що Церква ніколи не стояла осторонь, коли Вітчизна в небезпеці. І тепер, в умовах російської агресії, коли українське військо потребує допомоги військових священиків–капеланів, духовенство не тільки не полишає молитись за мир і перемогу, а й без вагань готове надавати духовно-психологічну допомогу нашому війську безпосередньо в зоні АТО.
Долучились до спільної молитви за щасливу службу військовим капеланом та якнайшвидше повернення з перемогою ієрея Олександра й діти недільної школи при Свято-Юріївському храмі на чолі зі своїм керівником Наталією Тхоржевською. Діти подарували священику багато квітів, а також символічний оберіг – ляльку-мотанку, наповнену волинським "євшан-зіллям": чебрецем, любистком, вересом, багном і м'ятою – рослинками рідного краю, що ростуть на Поліссі, аби лиш взяв її отець Олександр до рук там, далеко від дому, й згадав рідні краєвиди.
Від духовенства декан району подарував ікону Божої Матері, а від церковних громад – матеріальну підтримку. 
"Ми сьогодні молилися, щоб Божа Матір Вас взяла під свій покров, щоб щасливою була Ваша служба в Українській Армії, щоб повернулися живим і здоровим і неодмінно з перемогою. Нехай береже Вас Бог, а мученик Олександр, Ваш небесний покровитель, скріплює Вашу віру і буде прикладом християнського служіння Богові і Україні.
Слава Україні! Героям Слава!"– сказав на завершення о. Іван Бонис.
На знімках: під час молебеню у Свято-Юріївському храмі УПЦ КП с. Дубового.
Фото з архіву церковної громади.
Залишити коментар