Вічна слава Героям – і мертвим, і живим!До 73-ої річниці створення УПАЗавтра – свято Покрови. Перші два відділи (сотні) УПА були організовані в жовтні 1942 року на Волині якраз у день Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії військовим референтом Крайового проводу ОУН на північно-західних землях Сергієм Качинським – "Остапом" і членом ОУН Григорієм Перегійняком – "Коробкою".
Всенародний рух Опору розпочався на більшій території України, в тому числі – і в Донбасі. Взятися за зброю змусили українців завойовники, всюдибіч накочуючись на Україну, сіючи розруху, смерть українцям.
Там, на півночі, на Волині,
Зародилась армія УПА.
Там вже воскресла Україна
І завітала свобода, –
співалось в одній з народних пісень. Не "пасли задніх" і жителі Ковельщини. Найбільш визначним повстанським підрозділом був курінь "Голобенка". "Це вже був добре вишколений і заправлений у боях та здисциплінований курінь”, – пише В. Новак ("Крилатий") в літописі Повстанської Армії (том 5, ст. 109).
Очолював курінь славний син Голобщини Громадюк Олексій Романович. Цьому Герою Голобська селищна рада, на жаль, до сих пір не тільки не поставила погруддя, але й не знайшла на мою пропозицію вулиці, яку могла назвати його іменем.
Відзначились героїзмом жителі с. Облап, які фактично усі до одного боролися проти зайд. Тому залишається в силі моя пропозиція, щоб селу присвоїли звання "Село-герой". Справа – за Ковельською районною радою і районною державною адміністрацією. Пора вийти на Верховну Раду з цією пропозицією.
Хочу виспівати (може, повторюсь) Вам пісню, мої героїчні предки Ковельщини. Тим, чиї могили невідомі, над ким не здійснили обряд поховання і які лежать десь в потайних могилах-ямах, тим, хто спалений соломою після замордувань в застінках на вул. Тельмана, в ковельській або луцькій тюрмах, тим, чиї тіла розчинялись завойовниками у вапні.
Хочу високо підняти руки до небес, щоб вони усіх Вас прийняли до себе, простивши усі гріхи, бо Ви здійснили найвищий подвиг – жертовно полягли за волю України.
Тим небагатьом, що залишились живими і з якими ми маємо щастя спілкуватись сьогодні, співаю пісню довголіття, глибокої пошани і всенародної любові. Усі Ви, відомі і невідомі, з власними прізвищами і псевдонімами, воздали славу Україні, підтвердили її народ як націю і будете достойним прикладом усім українцям. Слава Вам, повстанці, навіки!
Чи достатньо вшановують, популяризують сьогодні наших витязів правди і свободи, ідею нації? Відверто: не зовсім.
Зроблено лише дещицю того, що потрібно зробити. Ідеологічною платформою нашої держави має стати ідея української нації. Зі сторінок і передач ЗМІ не повинна сходити ця ідея. Шкільні підручники мають базуватися на ній.
Продовжувачами козацької, повстанської слави сьогодні стали славні вояки АТО. Слава їм, слава українським Героям! Україна – понад усе!
Яків ЛАВРЕНКО,
автор книги "Боротьба за незалежність української нації на Ковельщині".
Завтра – свято Покрови. Перші два відділи (сотні) УПА були організовані в жовтні 1942 року на Волині якраз у день Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії військовим референтом Крайового проводу ОУН на північно-західних землях Сергієм Качинським – "Остапом" і членом ОУН Григорієм Перегійняком – "Коробкою".
Всенародний рух Опору розпочався на більшій території України, в тому числі – і в Донбасі. Взятися за зброю змусили українців завойовники, всюдибіч накочуючись на Україну, сіючи розруху, смерть українцям.
Там, на півночі, на
Волині,
Зародилась армія УПА.
Там вже воскресла
Україна
І завітала свобода, –
співалось в одній з народних пісень. Не "пасли задніх" і жителі Ковельщини. Найбільш визначним повстанським підрозділом був курінь "Голобенка". "Це вже був добре вишколений і заправлений у боях та здисциплінований курінь”, – пише В. Новак ("Крилатий") в літописі Повстанської Армії (том 5, ст. 109).
Очолював курінь славний син Голобщини Громадюк Олексій Романович. Цьому Герою Голобська селищна рада, на жаль, до сих пір не тільки не поставила погруддя, але й не знайшла на мою пропозицію вулиці, яку могла назвати його іменем.
Відзначились героїзмом жителі с. Облап, які фактично усі до одного боролися проти зайд. Тому залишається в силі моя пропозиція, щоб селу присвоїли звання "Село-герой". Справа – за Ковельською районною радою і районною державною адміністрацією. Пора вийти на Верховну Раду з цією пропозицією.
Хочу виспівати (може, повторюсь) Вам пісню, мої героїчні предки Ковельщини. Тим, чиї могили невідомі, над ким не здійснили обряд поховання і які лежать десь в потайних могилах-ямах, тим, хто спалений соломою після замордувань в застінках на вул. Тельмана, в ковельській або луцькій тюрмах, тим, чиї тіла розчинялись завойовниками у вапні.
Хочу високо підняти руки до небес, щоб вони усіх Вас прийняли до себе, простивши усі гріхи, бо Ви здійснили найвищий подвиг – жертовно полягли за волю України.
Тим небагатьом, що залишились живими і з якими ми маємо щастя спілкуватись сьогодні, співаю пісню довголіття, глибокої пошани і всенародної любові. Усі Ви, відомі і невідомі, з власними прізвищами і псевдонімами, воздали славу Україні, підтвердили її народ як націю і будете достойним прикладом усім українцям. Слава Вам, повстанці, навіки!
Чи достатньо вшановують, популяризують сьогодні наших витязів правди і свободи, ідею нації? Відверто: не зовсім.
Зроблено лише дещицю того, що потрібно зробити. Ідеологічною платформою нашої держави має стати ідея української нації. Зі сторінок і передач ЗМІ не повинна сходити ця ідея. Шкільні підручники мають базуватися на ній.
Продовжувачами козацької, повстанської слави сьогодні стали славні вояки АТО. Слава їм, слава українським Героям! Україна – понад усе!
Яків ЛАВРЕНКО,
автор книги "Боротьба за незалежність української нації на Ковельщині".
Залишити коментар