Цей телефонний дзвінок, який пролунав минулої п'ятниці у редакції із самого ранку, був дещо несподіваним. Одразу було важко розібратися, хто телефонує і звідки – якість зв'язку, м'яко кажучи, бажала кращого.
Та після кількох спроб зв'язатися із нами справа владналася, і відбулася більш-менш нормальна розмова. Невідомий мені абонент попросив у газеті подякувати ковельському волонтеру Андрію Федоровичу Дерев'яненку та його друзям за постійну допомогу, яку вони надають 44-й окремій артилерійській бригаді, яка перебуває в зоні АТО.
– Ми дуже вдячні хлопцям за все, що вони роблять для нас. Нехай Бог дарує їм своє благословення і довгі роки життя! - сказав співрозмовник. І тут же додав:
– І є ще одне прохання.
– Яке саме?
– 18 листопада у нашого командира Володимира Майданюка – день народження. Від імені своїх бойових побратимів вітаємо його з пам'ятною подією в житті, бажаємо міцного здоров'я, витримки та оптимізму й дякуємо за турботу про нас!
Використавши паузу у розмові, я запитав:
– Назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові.
– Шишко Іван Олександрович із Ратного.
На цьому зв'язок обірвався, і в телефонній трубці залунали короткі гудки.
Після розмови захотілося більше дізнатися про людей, прізвища яких були названі співбесідником. Вдалося встановити, що Андрій Дерев'яненко, коли тільки почалися військові дії на Сході країни, став постійно їздити у зону АТО, доставляючи воїнам те, що їм найбільше потрібне (одяг, взуття, амуніцію, харчі тощо). Зрозуміло, що справа ця непроста і не зовсім безпечна, але нашого земляка то не лякає.
Про Володимира Майданюка наша газета уже писала. Цей ковельчанин - командир батареї 44-ої бригади, яка доукомплектована бійцями з колишньої 51-ї ОМБр. На час, коли про нього розповідала наша дописувачка Інна Михайлова, тут перебувало близько сорока воїнів з Волині, в тому числі - ковельчани Роман Оніщук та Андрій Савчук. Всі вони шанують свого бойового командира за відвагу, мужність, людяність і бойовий вишкіл.
А хто ж такий Іван Шишко? Колега-журналіст із районної газети "Ратнівщина" Валентина Борзовець поінформувала, що він добровольцем пішов на фронт, хоч його довгий час не хотіли призивати на службу. Але він усе-таки настояв на своєму, й тепер із бойовими побратимами бере участь в антитерористичній операції на Сході України.
Як бачимо, люди, про котрих в короткій телефонній розмові повідомив Іван Олександрович, – гідні людської шани і великої поваги. Андрій Дерев'яненко та його друзі – за те, що допомагають нашим захисникам матеріально і морально, а Володимир Майданюк та Іван Шишко – за сумлінне виконання воїнського обов'язку перед матір'ю-Україною.
Тож, низький уклін Вам, хлопці, а учасникам АТО – швидшого повернення додому, де Вас з нетерпінням чекають рідні і друзі!
Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар