28 листопада – День пам’яті жертв голодоморів
Шановні жителі Ковельщини!
Пам'ять про мільйони втрачених життів, біль сотень тисяч родин об'єднує громадян України, які щороку в четверту суботу листопада вшановують пам'ять жертв геноциду Українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років, згадують всіх, хто безневинно поплатився життям тільки за те, що був патріотом своєї землі.
Тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму. Саме тоді було поруйновано соціальні основи української нації, її вікові традиції, підірвано духовну культуру і етнічну самобутність.
Страшну правду про Голодомор 1932-1933 років в Україні як про спланований акт геноциду мільйонів невинних людей довго і ретельно замовчували. Однак попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати, намагалися розповісти правду.
І нині День пам'яті жертв голодоморів має об'єднати у великій скорботі усіх нас, незалежно від національності, віросповідання чи місця проживання. Адже той страшний голод не робив між людьми різниці за цими ознаками.
Дорогі земляки! Час дедалі більше віддаляє нас від тих страшних подій. Але пам'ять жива. Пам'ять священна. І в ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам'яттю тих, хто потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть.
28 листопада по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути невинно полеглих. Нехай пам'ять про них єднає нас, живих, додає нам мудрості та духовної сили для зміцнення сучасної Української держави на своїй історичній землі.
Слава Україні!
Пам'ять про мільйони втрачених життів, біль сотень тисяч родин об'єднує громадян України, які щороку в четверту суботу листопада вшановують пам'ять жертв геноциду Українського народу 1932-1933 років, голодоморів 1921-1922, 1946-1947 років, згадують всіх, хто безневинно поплатився життям тільки за те, що був патріотом своєї землі.
Тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму. Саме тоді було поруйновано соціальні основи української нації, її вікові традиції, підірвано духовну культуру і етнічну самобутність.
Страшну правду про Голодомор 1932-1933 років в Україні як про спланований акт геноциду мільйонів невинних людей довго і ретельно замовчували. Однак попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати, намагалися розповісти правду.
І нині День пам'яті жертв голодоморів має об'єднати у великій скорботі усіх нас, незалежно від національності, віросповідання чи місця проживання. Адже той страшний голод не робив між людьми різниці за цими ознаками.
Дорогі земляки! Час дедалі більше віддаляє нас від тих страшних подій. Але пам'ять жива. Пам'ять священна. І в ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам'яттю тих, хто потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть.
28 листопада по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути невинно полеглих. Нехай пам'ять про них єднає нас, живих, додає нам мудрості та духовної сили для зміцнення сучасної Української держави на своїй історичній землі.
Слава Україні!
З повагою –
Віктор Козак, голова райдержадміністрації, депутат обласної ради.
Андрій Броїло, голова районної ради.
Шановні мешканці міста!
Щорічно у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв голодоморів.
Десятки років замовчувалася правда про страшні 1932-1933 роки. Завдяки пам'яті людей, архівам тепер ми дізнаємося, що в дійсності тоді відбувалося в Україні.
Сьогодні навіть важко уявити, що багатюща на врожаї країна в мирні часи потерпала від невидимого ворога - голодної смерті.
Ми не в змозі згадати всіх поіменно, бо гинули цілі родини, вимирали села. Але й забувати тієї страшної трагедії не маємо права. Адже це чи не найболючіша сторінка в історії нашого народу.
Шановні ковельчани! Звертаюся до всіх Вас із проханням 28 листопада приєднатися до Всеукраїнської жалоби за померлими у часи Голодомору. Прошу керівників підприємств різної форми власності, закладів та установ міста у цей день на адміністративних будівлях приспустити Державні прапори. О 16-й годині цього ж дня давайте всі разом долучимося до загальнонаціональної хвилини мовчання. А увечері на підвіконнях своїх квартир поставимо палаючі свічки як символи нашої скорботи та пам'яті про мільйони загублених життів співвітчизників.
З повагою –
Олег Кіндер,міський голова.
Мир – злагода – молитва України
Радянщини зашморг,
Голодомору геноцид-гільйотина –
Жахіттям рабських каторг
Зґвалтована Україна.
Полинового згарища тьма,
Закривавлені кігті війни,
Осатаніла подоба Кремля.
Боже, демона зупини!
Борись за правду, Світоч віри,
Молись, народе, у любові.
Свободи хрест Бог-страж довірив,
Що нести в силі Україні.
Хазари-фарисеї лжепророчі –
В одежі вівці лізуть в шкурі вовчій.
Покрови Чудотворної колиска –
козацька вольниця свята.
У храмі України – небо миру чисте,
У Сонця-світа – блакить-нива золота.
Страхіття-злочини не в забутті
Геноциду – голодомору,
Сусіда-недруга хижацькі дії – у війні.
Дух нації-свободи –
в благословенні Божої дороги.
Мир-злагода – молитва України,
Родина родом сильна, нащадками
щаслива.
Брати і сестри, єднаймось в боротьбі,
Щоб подолати гегемона новочасної біди!
Україна з Богом вічно буде –
Знайте, манкурти-приблуди.
Не здолає злоба Божий народ –
Щезне орда кремлівських заброд.
Пульсує Дніпрова доля-водиця,
Не зміліє козацька воля-криниця.
Любов до Вітчизни – святиня-борня,
Віри звитяга – Тризуб-Зоря!..
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар