Свіча любові Миколи Пірожика
Музика… Музика… Музика…
Мелодія птахом парить
над землею.
Душа найчерствіша розбудиться
Від звуків чарівних Орфея.
Написав і задумався, адже поняття "музика" надзвичайно об'ємне і широке в житті людини.
– Музика розвиває математичні здібності, формує дисципліну і волю. Музиці навчаються аристократи. Музика – це безперервні заняття і творча праця. Якби бізнесмени (і не тільки) працювали, як музиканти, то країна наша була б давно на світовому Олімпі, – натхненно і переконливо каже Микола Пірожик (на знімку).
Микола Іванович – непересічна особистість. Його життєвий шлях – це повчальний приклад для наслідування. Сьогодні він успішно розвиває сімейний бізнес. Здавалося б, живи спокійно, як кажуть, приспівуючи. Аж ні: він навчає дітей грати на духових інструментах. У школі мистецтв завідує відділом і робить все, щоб бути кращим на рівні області.
Педагоги знають, що таке обласні семінари – тут мороки по вінця. А Микола Іванович організовує і спонсорує всі затрати при проведенні тих чи інших заходів.
– Що спонукало до музики? – запитую.
– Щасливий випадок. Я був схильний до точних наук – математики, фізики. Якось в школу привезли духові інструменти. Спробував і… захопився. Освоївши ази нотної азбуки, поїхав вступати в Луцьке музичне училище. Друзів моїх "відпустили", а мене залишили осягати музичну грамоту по класу валторни.
У 1974 році, після закінчення закладу, був направлений в Іваничі. А тут вже до армії готуйсь. Я не чекав військкоматівського розподілу, а поїхав до Львова на прослуховування в зразковий оркестр Прикарпатського військового округу. Оцінили і через військкомат запросили грати в престижному оркестрі.
– А в Ковелі як опинилися?
– Перед звільненням у запас до мене приїхав Володимир Юрченко, який збирався виїжджати до Німеччини. Він вмовив, щоб я зайняв у школі його місце.
– Я так розумію, що у вашому педагогічному доробку не одна валторна?
– Звичайно, я навчаю гри на саксофоні, габої, ударних інструментах та інших.
– Миколо Івановичу, вчитель хоче бачити себе в учнях, які підкорюють вершини, прославляючи себе і разом з тим – наставника.
– Учнів, які стали професіоналами і досягли неабияких успіхів, є немало. Наприклад, Оля Карась закінчила Київську консерваторію і знана не тільки в Україні, але й у всій Європі. Відоме в Україні прізвище Олексія Зарецького, який закінчив Донецьку консерваторію. Ковельчани добре знають диригента Анатолія Сроліка, випускника Львівської консерваторії, – це теж мій учень.
Такий перелік можна продовжувати. Є чим гордитися. Але найголовніше моє кредо – музикою формувати особистість, у якій будуть присутні культура, етикет, працелюбність, дисципліна.
– Ви професіонал, і все ж яка музика до душі?
– Моя музика – це класика, джаз, зрештою, попса та інші напрямки. Головне, щоб музика була якісною. Я вчу дітей: слухайте будь-яку музику, а ваш внутрішній "фільтр" підкаже, що вам ближче до душі.
– А улюблені композитори хто?
– Знову ж таки запитання риторичне. Тому що Моцарт і Бетховен, Лисенко і Скорик, Людкевич і Кос-Анатольський та багато інших – класні і улюблені. До речі, з останніми двома я був добре знайомий.
– Ви вже не один рік займаєтесь бізнесом. Музика допомагає?
– Ще й як! Я ж клієнту можу професійно пояснити, який інструмент йому краще придбати. Скажімо, професіоналу потрібен висококласний і дорогий інструмент, а учню школи – інший. Слідкую за новинками і знаю якість товару того чи іншого виробника.
– Стало традицією, що діти ідуть слідами батьків.
– Я традиції не порушую (сміється). Мій син Павло – гітарист і допомагає мені у бізнесі. Там же, в магазині "Домажор", працює невістка, я тим тішуся, що вони при ділі.
– Кажуть, людина, котра має улюблену роботу, щаслива?
– Це правда. Я все життя займаюся такою роботою. Люблю дітей, і коли бачу, як їх змінює музика, – тоді щасливий.
Не втомлююсь слухати філософію життя від Миколи Івановича Пірожика. Вона практична, натуральна і разом з тим – духовна.
Він мені показує та розказує про енергоефективний камін, який опалює велику площу власного будинку, при цьому спалює мало дров і дає достатньо тепла. Ціна на газ? Не проблема! Тому що на опалення він споживає всього 700м3 газу на рік(!).
Запитую себе: "Звідки це все у пана Миколи?". Мабуть, із надр квітучого Велимча, що на Ратнівщині, де озера, ліс і річка Турія неподалік. Там соловейко пісню в душу вклав. А батьки прищепили любов до праці.
Портрет нашого ювіляра тобі буде повним, коли на полотно покладуть свої "мазки" колеги.
– Чесний. Переживає за початкову музичну освіту не тільки Ковеля, а й області, – стверджує Володимир Яцина.
– Чудова людина. Товариш. Професіонал своєї справи. Звернись – відгукнеться і по-дружньому допоможе й порадить, – доповнює його колега Анатолій Літвінчук.
– Микола Іванович більше двох десятків років працює завідуючим відділом духових інструментів. Чудовий організатор. Справжній професіонал. Має неабиякий авторитет у колективі.
Погляньте: у мене на столі – найвища нагорода обласного конкурсу "духовиків". Пірожик завжди хоче бути першим, і добивається свого. Це ж і рівень школи підносить, – коротко характеризує колегу директор школи мистецтв Людмила Кобченко.
– Поважаю і люблю за підтримку у важку хвилину. Хороший, грамотний викладач. Має різноманітні життєві інтереси, й ефективно використовує їх, – оцінює колегу Тетяна Мороз.
– Надзвичайно цілеспрямований та відданий улюбленій справі. Він закоханий у духові інструменти. Вміє згуртовувати людей. Микола Іванович – відкритий, щирий з друзями. Колеги його поважають, а учні люблять, – домальовує яскравий портрет Людмила Мишковець, заступник директора школи.
– А як учні школи оцінюють вчителя? – запитує у свого онука Тараса, який осягає саксофон. Той, не задумуючись, відповідає:
– Микола Іванович чудовий і класний вчитель!
8 грудня до Миколи Івановича Пірожика у віконечко постукає ювілей. Не віриться. Він такий активно-молодий, заряджений на позитивні, добрі справи, безкомпромісний до неправди і відданий колективу, школі.
Пройдено відповідний (не малий!) відрізок життєвого шляху. Там, за "спиною", – багато добрих справ та вчинків. Друзі, колеги, рідні щиросердечно привітають. Приєднаймося і ми, шановний читачу:
Свіча добра горить – не гасне,
А крила сокола любов несуть.
Ти в музиці – це мить прекрасна.
Хай Бог благословляє твій,
Миколо, путь!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Музика… Музика… Музика…
Мелодія птахом парить над землею.
Душа найчерствіша розбудиться
Від звуків чарівних Орфея.
Написав і задумався, адже поняття "музика" надзвичайно об'ємне і широке в житті людини.
– Музика розвиває математичні здібності, формує дисципліну і волю. Музиці навчаються аристократи. Музика – це безперервні заняття і творча праця. Якби бізнесмени (і не тільки) працювали, як музиканти, то країна наша була б давно на світовому Олімпі, – натхненно і переконливо каже Микола Пірожик (на знімку).
Микола Іванович – непересічна особисті
Свіча любові Миколи Пірожика
Залишити коментар