Традиція колективу – міцні знанняНевпинно біжать роки. Школі – сімдесят. Тисячі її випускників стали інженерами, вчителями, економістами, програмістами, конструкторами, бухгалтерами, будівельниками, більше 30 – кандидатами наук, академіками. Кожному з них для здобуття спеціальності необхідні були знання з математики.
За ці роки історія освіти зазнала багатьох змін. Змінювався обсяг матеріалу, кількість годин, відведених на вивчення предмета, підручники, методики викладання. Змінювався колектив вчителів математики, які працювали у школі №3. Залишалось впродовж всіх років незмінним лише одне – традиція давати учням міцні знання з предмета.
У післявоєнні роки в школу направляли вчителів математики з різних областей України. В 1946 році у 8-10-х класах викладав математику директор школи Скороход В. О., який закінчив Нікопольський педінститут у 1935 році. Його сини, випускники третьої школи, пізніше стали науковцями. Починаючи з 1948 року, вчителями математики працювали Гасенко М. Ю., Підгірська О. С., Ващенко Н. О., Макаренко М. П., Мохнюк В. Г.
Коли школа перейшла на навчання у нове приміщення (1953 р.), збільшилась кількість учнів, відповідно зріс і учительський колектив. Після закінчення Луцького педагогічного інституту повернулась до рідної школи випускниця Балецька (Самчинська) Ніна Микитівна. За міцні знання їй завдячують учні, яких вона навчала понад 35 років, яких готувала до міських, обласних олімпіад.
Творчим, сильним, ініціативним став колектив математиків школи з приходом Вербука Ф. А., Самчинського А. М., Чуприни В. П., Чеханюка Р. А., Логвіновської М. Є., Лефонт С. В., Кульбачинської Г. М., Литвинович Л. Н., Дибкалюка В. С., Семенця М. І.
У 50-60-х роках школа досягла найвищих результатів навчальної діяльності. У цей період зросла кількість переможців міських, обласних і республіканських олімпіад.
Про рівень знань випускників знали у багатьох вузах. Те, що ти – учень Ковельської школи №3, було своєрідною перепусткою до вищого навчального закладу. Випускників школи цінували за міцні знання з багатьох предметів, особливо з математики.
З 1960 по 1966 роки в школі навчались лише учні старших (9-11) класів. Саме в цей період школа підлягала багатьом перевіркам міського, обласного і республіканського рівнів. Заклад був визнаний опорною школою Міністерства освіти України.
На кращих традиціях вчились працювати молоді вчителі математики Миронюк Л. Й., Кулаківська Л. В., Томашевич Л. О., Стасюк А. В., Путій Г. І., Білінська Л. О. Яскравий слід в історії школи залишили вчителі математики Дятел К. Г., Котова З. Й., Добиш Н. І., Войтюк Г. А.
Сьогодні кафедра математики – в числі кращих. Всі учителі – спеціалісти вищої категорії, один – зі званням "старший учитель", три – учителі-методисти. З 1967 року на посаді вчителя математики працює Заслужений вчитель України Макарук Людмила Йосипівна, випускниця школи. Багатим досвідом вона щедро ділиться з колегами міста, області під час проведення авторських курсів у ВІППО.
Вихованці Макарук Л. Й., Павлюк Л. О., Ривчук К. Ю. – постійні переможці і призери міських, обласних олімпіад. Вміло працюють з учнями, забезпечуючи диференційований підхід, педагоги Потапчук Н. В., Воробей А. О.
Традиція школи продовжується, втілюється в життя.
Лариса Павлюк, випускниця школи 1965 року, вчитель математики, вчитель-методист, відмінник освіти України.
Серед дітей щось губиш,
щось знаходиш...
А те, що сієш в душі,
варте втрати.
Щоденна праця –
це найвища проба
Тебе на людяність...
Ти вчитель, вихователь.
Олена Євсюк.
Третя школа – це не тільки класи, коридори, стіни, а насамперед – дух, пам'ять, традиції, наступність.
Тому у передювілейні дні ми з теплотою згадуємо тих колег, які стояли біля витоків навчального закладу. Це вчителі української мови та літератури Давидюк Н. Т., Куц Є. Р., Степаненко А. Г., вчителі російської мови та літератури Дворкіна Ц. І., Мірошник О. А., Сагаль Л. О., Вишневська О. С., Самчук М. В.
У пам'яті вдячних поколінь збережуться світлі спогади про легенду школи, педагога-професіонала Рибачок Т. П., вчителів-інтелектуалів Баховець Т. Г., Царенко Р. С. Тут трудилися учителі-словесники, які вміли не тільки навчати мови та літератури, а й любити дітей. Це Журавкіна К. В., Тарасюк Н. В., Горковчук О. Л., Бенесько О. О., Полятичко С. В., Гунчик К. М., Кушнір С. Г., Власюк Н. А., Солушкіна М. В.
І хоча учительська професія – здебільшого жіноча, але як важливо відчувати поруч надійне плече досвідченого колеги-чоловіка! Саме таким був для нас Сахарук С. І., талановитий організатор, генератор ідей.
Сьогоднішнє свято – це не просто день відкритих дверей. Це ювілей домівки поколінь. Адже традиції попередників продовжують вчителі рідної мови та літератури, зарубіжної літератури та російської мови.
Серед них – учителі-методисти Зима Л. І., Іваненко М. Г., старші учителі Ярош Т. Я., Чижук В. В., Євсюк О. А., спеціалісти вищої категорії Велигоцька Л. І., Омельковець Н. І., Гаврилюк М. Й.
Їх вихованці – постійні призери мовно-літературних конкурсів, переможці II, III, IV етапів предметних олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт.
Дякують колегам батьки та учні за відданість учительській справі, за любов до професії. Зичать мирного неба, невпинного руху вперед, здійснення творчих планів і життєвих мрій!
Марія Іваненко,
випускниця школи, вчитель української мови та літератури, учитель-методист.
У ці дні свій 70-річний ювілей відзначає моя рідна третя школа. Написала "рідна", нітрохи не вагаючись. Бо саме тут провела кращі роки свого дитинства і юності, відчула тепло і щирість педагогічного колективу, у колі справді рідних і близьких мені людей. Недарма ж бо кажуть: школа - наш другий дім.
Навчатися у СШ №3, яка носить ім'я нашої славетної землячки Лесі Українки, завжди було, є і буде престижно. Вчителі дають міцні знання своїм вихованцям, прищеплюють любов до матері-України, вміння зайняти гідне місце в суспільстві. Зі школи у світ вийшли сотні і тисячі випускників, які стали висококваліфікованими спеціалістами у найрізноманітних галузях, примножують честь не тільки Ковеля, а й усієї Волині.
У СШ №3 навчалися ми із сестрою Світланою. Середню освіту здобула моя старша донька Вікторія, яка була старостою школи, нині навчається у медичному інституті. Зараз знання здобуває у 4-му класу меншенька Софійка. Всі ми цінуємо фахову майстерність педагогів, завдячуємо їм тим, що вони щодень сіяли і сіють у наші душі розумне, добре, вічне.
В різні роки колектив школи очолювали різні люди. Нині на "капітанському містку" – Галина Іванівна Власюк, людина вимоглива і принципова, але в той же час щира і душевна. Вона гідно продовжує традиції своїх попередників-директорів, впевнено веде колег і учнів до нових здобутків та перемог.
Я і мої рідні щиросердечно вітаємо Галину Іванівну, вчителів, технічний персонал школи із славним ювілеєм і бажаємо:
"Сійте в серцях дітей добро!" –
Ми щиро хочемо сказати.
А щоб зерно це щедро
проросло,
Хай допомагає Божа
Мати.
Хай Господь усім здоров'я
посилає,
Радості й терпіння додає.
Дух святий над Вами хай
витає,
Бо мудрими і добрими
Ви є!
З великою повагою –
Лілія БАРНА та члени її сім'ї.
Рідна школа... Для когось це лише будівля, для когось – місце, де навчають, для мене ж – це люди, особистості, які залишили слід у житті, – друзі та вчителі.
Мудрі, компетентні і віддані учителі. Їхній вклад та значимість усвідомлюєш не відразу. Сповна я відчув це у виші. У "третій" прищеплюють не тільки знання з різноманітних наук, а й почуття патріотизму і безпосередньої причетності до того, що відбувається навколо.
У день 70-ліття рідної школи висловлюю безмежну вдячність справжнім учителям-наставникам. Дякую Вам за індивідуальний підхід, педагогічний талант, копітку працю, відкритість і доброзичливість! Окреме “спасибі” – за можливість розвитку творчого потенціалу, розуміння та підтримку. Зичу спеціалізованій школі №3 благополуччя і нових звершень на благо розвитку освіти нашої держави!
Учителям – міцного здоров'я, непорушного терпіння, щирої радості, творчої наснаги. Учням бажаю цінувати кожний день, проявляти ініціативу, постійно самовдосконалюватись.
Владислав Мороз, випускник школи 2015 року.
Залишити коментар