Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 3 липня 2025 року № 28 (12984)

Повідомлення в номер / Новий рік вже ступає на поріг

30.12.2015
У давнину Новий рік пов'язували із весною і з початком пробудження природи.  На Русі з часів запровадження християнства Новий рік святкували 1 березня. В 1343 році Московський собор постановив відзначати свято 1 вересня, але попередній звичай виявився таким "живучим", що святкування його 1 березня продовжувалось ще 150 років. А 1698 р. російський цар Петро І, повернувшись зі своєї першої  подорожі по Європі, став ламати старі звичаї й наказав святкувати перший день року 1 січня, як у Європі.
Новорічне свято — одне із найулюбленіших в Україні. Багато радості дарує воно дорослим і дітям. Новорічні гуляння, феєрверки, подарунки від Дідуся Мороза та Снігуроньки, веселі зимові канікули і, звичайно ж, головна окраса свята — ялинка, що сяє різнобарвними вогнями.
Традиція ставити в українських домівках ялинку прийшла до нас із Польщі і Литви в кінці ХІ ст. Перша згадка про новорічну красуню датується 1600 р. Вона була встановлена у французькій провінції Ельзас. В той час ялинку прикрашали паперовими трояндами. З 1737 р. дерево стали "одягати" в мішуру і паперові смужки. 
Пройшло 38 років, і на ялинках з'явилися позолочені та срібні картоплини. Починаючи з 1815 р., на ялинках стали запалювати свічки, а в 1850 р. новорічну красуню вперше прикрасили скляними іграшками. А ось у В'єтнамі ялинку замінює персикове дерево.
Звичай дарувати подарунки під Новий рік з побажаннями удачі і щастя був встановлений ще древніми римлянами 1 січня 153 року до н. е. Вважалося, що яким буде перший день, таким буде і весь рік. Тому потрібно було на Новий рік веселитися, відкласти всі турботи, одягатися гарно і в усе нове.
На новорічних столах угорців не буває гусей, качок і курей. За народним повір'ям птицю в цей день їсти не можна – відлетить щастя. На Новий рік у Румунії печуть пироги зі сюрпризами: в них запікають дрібні монетки, стручки червоного перцю. Кому що дістанеться — таким і буде рік. Гіркий перець  — "гіркий" рік, монетка — щасливий рік.
Жителі Південної Африки святкують одночасно з Новим роком "день урожаю".  Все населення племені збирається в коло на великій галявині. Потім в середину вбігає вождь і починає танець. Далі він кидає на землю достиглого гар-буза, який розбивається на шматки. І всі в цей момент радісно кричать — почався Новий рік.
Шотландці, коли йдуть в гості на Новий рік, обов'язково несуть із собою млинці, віскі, шматочок вугілля — тоді в прийдешньому році у цьому домі буде ситно, весело і тепло. Коли годинник б'є північ, хто-небудь підходить до дверей і відчиняє їх навстіж — так випускають старий рік і впускають новий.
У Швеції на Новий рік б'ють старий посуд. Чим більше черепків буде біля порога дому, тим щасливішим буде рік.
А ось Дід Мороз має закордонних братів: Санта Клауса — у американців і англійців, Бабо Натале — в італійців, П'єр Ноель — у французів, Папа Паскуалє — в Колумбії, Пай Натал — у Бразилії, Мікулаш — у чехів, Жаром — в Камбоджі.
Підготував Ігор ВИЖОВЕЦЬ.  

images (4)Новий рік вже ступає на поріг

У давнину Новий рік пов'язували із весною і з початком пробудження природи.  На Русі з часів запровадження християнства Новий рік святкували 1 березня. В 1343 році Московський собор постановив відзначати свято 1 вересня, але попередній звичай виявився таким "живучим", що святкування його 1 березня продовжувалось ще 150 років. А 1698 р. російський цар Петро І, повернувшись зі своєї першої  подорожі по Європі, став ламати старі звичаї й наказав святкувати перший день року 1 січня, як у Європі.

Новорічне свято — одне із найулюбленіших в Україні. Багато радості дарує воно дорослим і дітям. Новорічні гуляння, феєрверки, подарунки від Дідуся Мороза та Снігуроньки, веселі зимові канікули і, звичайно ж, головна окраса свята — ялинка, що сяє різнобарвними вогнями.

Традиція ставити в українських домівках ялинку прийшла до нас із Польщі і Литви в кінці ХІ ст. Перша згадка про новорічну красуню датується 1600 р. Вона була встановлена у французькій провінції Ельзас. В той час ялинку прикрашали паперовими трояндами. З 1737 р. дерево стали "одягати" в мішуру і паперові смужки. 

Пройшло 38 років, і на ялинках з'явилися позолочені та срібні картоплини. Починаючи з 1815 р., на ялинках стали запалювати свічки, а в 1850 р. новорічну красуню вперше прикрасили скляними іграшками. А ось у В'єтнамі ялинку замінює персикове дерево.

Звичай дарувати подарунки під Новий рік з побажаннями удачі і щастя був встановлений ще древніми римлянами 1 січня 153 року до н. е. Вважалося, що яким буде перший день, таким буде і весь рік. Тому потрібно було на Новий рік веселитися, відкласти всі турботи, одягатися гарно і в усе нове.

На новорічних столах угорців не буває гусей, качок і курей. За народним повір'ям птицю в цей день їсти не можна – відлетить щастя. На Новий рік у Румунії печуть пироги зі сюрпризами: в них запікають дрібні монетки, стручки червоного перцю. Кому що дістанеться — таким і буде рік. Гіркий перець  — "гіркий" рік, монетка — щасливий рік.

Жителі Південної Африки святкують одночасно з Новим роком "день урожаю".  Все населення племені збирається в коло на великій галявині. Потім в середину вбігає вождь і починає танець. Далі він кидає на землю достиглого гар-буза, який розбивається на шматки. І всі в цей момент радісно кричать — почався Новий рік.

Шотландці, коли йдуть в гості на Новий рік, обов'язково несуть із собою млинці, віскі, шматочок вугілля — тоді в прийдешньому році у цьому домі буде ситно, весело і тепло. Коли годинник б'є північ, хто-небудь підходить до дверей і відчиняє їх навстіж — так випускають старий рік і впускають новий.

У Швеції на Новий рік б'ють старий посуд. Чим більше черепків буде біля порога дому, тим щасливішим буде рік.

А ось Дід Мороз має закордонних братів: Санта Клауса — у американців і англійців, Бабо Натале — в італійців, П'єр Ноель — у французів, Папа Паскуалє — в Колумбії, Пай Натал — у Бразилії, Мікулаш — у чехів, Жаром — в Камбоджі.

Підготував Ігор ВИЖОВЕЦЬ.  

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025