“Вісті Ковельщини” – газета про Вас і для Вас!– Привіт, куме! Як справи?
– Все чудово!
– Я коли тебе не зустріну, бачу, що у тебе завжди гарний настрій. В чому причина?
– А я телевізор майже не дивлюсь і “жовту” пресу не читаю.
– Тепер куди поспішаєш?
– Біжу передплатити газету “Вісті Ковельщини” на 2016 рік. Залишився тиждень.
– Почекай мене, я теж з тобою!
Мал. і текст Степана ТЮБАЯ.
Газета – це своєрідний острів серед бурхливих хвиль соціально-політичного океану. Накочуються хвилі, а вона повинна вистояти, втихомирити соціальні бурі, вгамувати політичні пристрасті, зацікавити інформацією, просвітити, а ще й розважити.
Не раз почуєш: вітання, похоронки, реклама – немає чого читати. Звичайно, що це неправда. Бо ж газета й існує для того, щоб задовольнити запити кожного передплатника. І не тільки.
Переважна більшість читачів змістом газети задоволена. А її критики, як мені здається, просто не читають ані місцевої, ані іншої преси.
Зацікавлений знаходить публіцистичні статті і нариси про видатних людей краю, матеріали про духовність, культуру, освіту, спорт. А ще – ліричні та поетичні етюди, поради господарям і т. д., і т. п. Воістину газета – це віконце у світ навколишнього життя-буття.
У 2015 році моя сім'я відзначає тридцятилітній ювілей від дня першого знайомства з газетою. Спочатку це був демократичний "Прапорець", а потому – "Вісті". За цей час я із простого читача і невмілого дописувача виріс до члена Національної спілки журналістів України.
А скільки початкуючих поетів, літераторів, журналістів, краєзнавців піднялися на високий рівень майстерності і стали відомі в Україні! Маємо подякувати газеті і, перш за все, редактору Миколі Вельмі, який не просто Заслужений журналіст, але й один з кращих публіцистів та редакторів Волині і України, про що кажуть його колеги з Луцька та Києва, районних центрів і міст області.
2016 рік обіцяє реформи. Згідно з новим Законом друкована преса має бути роздержавлена. Здавалось б, свобода! Вирушай у вільне плавання. Влада не тисне і не має права втручатися у внутріредакційні справи. Та чатує на видання інша небезпека – воно може опинитися у власності місцевих олігархів.
Є ж такі в Україні ЗМІ, у яких від похвальби та реклами власника стає нудно. Подумаймо, шановний читачу, яка нам з тобою потрібна газета?
Пропоную: 2016 рік оголосити роком рідної газети.
Щоб вона стала справді народною, маємо здійснити прості речі:
– передплатити газету і загітувати сусіда, друга;
– запропонувати, яким має бути статус видання;
– взяти участь в конкурсі на кращих журналістів Ковельщини;
– запропонувати рубрики, матеріали, які газету зроблять ще цікавішою;
– висловити своє бачення шляхів поліпшення фінансово-економічного стану видання.
Пам'ятаймо: газета завжди була вірна читачеві, несла ідеї демократії, патріотизму і любові до свого краю. Тож будьмо і ми вірні їй. Підтримаймо газету в ясну погоду і в похмурий день!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар