Во славу Богові
Надзвичайно шанованим святом в українців, як і у всіх православних, було і є Різдво Христове, яке у нас відзначають за старим Юліанським календарем 7 січня.
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – у Вифлеємі народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель. Від цього дня почався відлік нового часу.
Різдву передує Пилипівський чотиритижневий піст, який триває з 28 листопада по 6 січня, під час якого необхідно прийняти таїнства Сповіді й Причастя.
Різдво – одне з найголовніших свят у році. У народі кажуть, що "на Різдво і Сонце грає".
Готуються до нього заздалегідь, насамперед, наводять порядок у хаті, на подвір'ї, у хлівах. Все живе й неживе, що є в господарстві, має зустріти урочисту хвилину на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках – позичене чи забуте. Всі члени родини теж повинні бути вдома.
"Боже борони десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі", – казали наші предки. Боронь Боже і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися, щоб у Новому році було мирно і в хаті, й поза хатою.
7 січня святкують перший день Різдва Христового. Зранку вся родина або кілька представників йдуть до церкви на святкову молитву, яка присвячується спогадам про народження Ісуса Христа.
Повертаючись із церкви, люди радо вітаються:
– Христос народився! – Славімо Його!
На Різдво починають колядування, яке триває до 19 січня (Водохреща).
Колядка з Волині
(село Дубове)
Ой, з-за горушки, з-за калиночки
Ми, колядники, з Україночки,
Ми, колядники, з Україночки.
Із України, ще й із Волині,
Прийшли, прибули до Віфлеєма,
Прийшли, прибули до Віфлеєма.
Прийшли питати, чи вдома-вдома,
Чи вдома-вдома Пречиста Мати.
Чи вдома-вдома Пречиста Мати?
Чи вдома-вдома Йосип старенький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький?
Бо ми приходим колядувати,
Ісуса Христа волі прохати,
Ісуса Христа волі прохати.
Ой, Ти, Ісусе, Ти, Божий сину,
Ми Тебе просим за Україну,
Ми Тебе просим за Україну
За Україну, нашу родину,
Ми Тебе просим, Божу дитину,
Ми Тебе просим, Божу дитину.
Ми Тебе просим, дари приносим.
Дари приносим, поклони щирі,
Дай, Боже миру, нашій Вкраїні!
Підготував
Володимир Кравчук.
Надзвичайно шанованим святом в українців, як і у всіх православних, було і є Різдво Христове, яке у нас відзначають за старим Юліанським календарем 7 січня.
Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – у Вифлеємі народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель. Від цього дня почався відлік нового часу.
Різдву передує Пилипівський чотиритижневий піст, який триває з 28 листопада по 6 січня, під час якого необхідно прийняти таїнства Сповіді й Причастя.
Різдво – одне з найголовніших свят у році. У народі кажуть, що "на Різдво і Сонце грає".
Готуються до нього заздалегідь, насамперед, наводять порядок у хаті, на подвір'ї, у хлівах. Все живе й неживе, що є в господарстві, має зустріти урочисту хвилину на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках – позичене чи забуте. Всі члени родини теж повинні бути вдома.
"Боже борони десь заночувати в цю ніч, цілий рік будеш блукати по світі", – казали наші предки. Боронь Боже і сваритися в цей день! Навпаки, добре помиритися, щоб у Новому році було мирно і в хаті, й поза хатою.
7 січня святкують перший день Різдва Христового. Зранку вся родина або кілька представників йдуть до церкви на святкову молитву, яка присвячується спогадам про народження Ісуса Христа.
Повертаючись із церкви, люди радо вітаються:
– Христос народився! – Славімо Його!
На Різдво починають колядування, яке триває до 19 січня (Водохреща).
Колядка з Волині (село Дубове)
Ой, з-за горушки, з-за калиночки
Ми, колядники, з Україночки,
Ми, колядники, з Україночки.
Із України, ще й із Волині,
Прийшли, прибули до Віфлеєма,
Прийшли, прибули до Віфлеєма.
Прийшли питати, чи вдома-вдома,
Чи вдома-вдома Пречиста Мати.
Чи вдома-вдома Пречиста Мати?
Чи вдома-вдома Йосип старенький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький?
Бо ми приходим колядувати,
Ісуса Христа волі прохати,
Ісуса Христа волі прохати.
Ой, Ти, Ісусе, Ти, Божий сину,
Ми Тебе просим за Україну,
Ми Тебе просим за Україну
За Україну, нашу родину,
Ми Тебе просим, Божу дитину,
Ми Тебе просим, Божу дитину.
Ми Тебе просим, дари приносим.
Дари приносим, поклони щирі,
Дай, Боже миру, нашій Вкраїні!
Підготував
Володимир Кравчук.
Різдво в Нечимному
Різдво в Нечимному, в агаті –
Усе в сліпучому вбранні.
Здалося: Сонце рудуваті
Свої вистелює вогні.
Вогні злітають з надр світила
В поліські ці святі ліси,
Лариса тут колись ходила
В янтарних обіймах краси.
Я ніби бачу слід і сани,
І трійки, в дзвониках, нестерп –
Це ж ангели несуть осанну
Богодитяткові в вертеп.
А нині Він в сліпучій ризі,
Де час і простір гублять лік,
Стоїть і пише в Вічній книзі
Тих, хто з'єднався з ним навік.
Ріку для міці вкрила крига,
Немовби панциром для битв,
Найкраща зброя – Божа книга,
Псалтир Давидових молитв.
У грі вогнів таємні знаки
Священством сповнені Різдва,
І Лесин дух, мов дав ознаки
Свого астрального єства.
Христос народився! Славімо Його!
Різдво дитинства золоте
Куди поділись синьо-білі
Сніги, що осліпляли нас?
І явища незрозумілі
Тривожний полонили час.
Змінився ритм у порах року,
Природа плаче, чути схлип.
Які ж були морозу кроки –
Лункий і мелодійний скрип!
Яка ж була пороша біла,
Врочисто сяяла імла.
І перлами все вкрите гілля,
І в сріблі яблуня цвіла.
В повітря чисте і прозоре
Завія часто заліта.
Різдво звіщали ранні зорі
У золотії ті літа.
Тоді і грудень веселився,
Проклавши колію у ліс,
І вітер в пісні оселився,
І ніс акорди до беріз.
І Місяць сяйвом волохатим
Крізь хуртовину пробивавсь,
Курився дим примарно з хати
І легким шовком підіймавсь.
На шибках льодові гримаси,
Блищали каганців вогні –
Ці дуже дорогі прикраси
Принесли спогади мені.
Та стався крах за півстоліття –
І ось біду прогрес приніс:
Вулкани, війни, лихоліття,
І море синє гірких сліз.
Кудись втекли хрущі Тараса –
Гудіння радісне весни,
Мов край покрила темна ряса,
І зажурились ясени.
Та як би ворог наш не злився,
Господь означив йому час:
Спаситель світу народився
Для всього людства, для всіх нас.
Останній час, його дихання
Нехай в серцях розтопить лід,
Останній час, Христа чекання –
Славетний Господа прихід…
Христос народився! Славімо Його!
Георгій ІДРІСОВ,
поет, письменник, член НСЖУ.
Во славу Богові
Залишити коментар