"Казковий" майстерЗайшовши на подвір’я Петра Мартинюка, потрапляєш, наче у казку. Бо все, що у нього є в хаті і на дворі, ніде не купиш – ні в якому магазині.
На окраїні міста Ковеля, на 12 сотках землі господар створив справжній витвір мистецтва. Всі його роботи зроблені з каменю і дерева. Ніякий камінець чи якась крива коряка, що впала в поле зору чоловіка, не залишиться на землі – все Петро несе додому, яке згодом він втілить у свій задум.
Ще в дитинстві Петро Дмитрович робив іграшкові машинки, гарно малював і займався різьбою по дереву. В будь-якому камінці чи шматку дерева він бачить майбутній витвір. Стільчики та столи мають казкові ніжки, лавка-гойдалка ніби теж прийшли з якоїсь дивовижно-мальовничої країни.
Та найбільшу увагу гостей (та й не тільки) привертає до себе гора, яка своєю висотою сягає десь другого чи третього поверху, яку він робив в три етапи: спочатку - у висоту, а вже згодом – в ширину. Величезні камені майстерно складені один на одний так, що не скотяться ніяк донизу. До речі, ці камінці складалися вручну і без цементного розчину. Все – по-натуральному, як у природі. Допомагали "зводити" цю гору родичі і сусіди, без підйомного крана. Головне – вміло господар розрахував: як це потрібно робити, щоб затрати сили були мінімальними. А камені на гору скуповував, де тільки міг. І Петру Мартинюку це вдалося.
Всередині гори є печера, в якій може поміститися 5 людей. Гордістю чоловіка є створений його руками лісовий ландшафт, на якому він посадив дикорослу сосну, а на ній нащепив 3 рідкісні декоративні сорти сосни. Є в нього посаджена берізка, стовбур якої скручений "колесом".
Петро любить експериментувати, і це йому вдається.
Окрасою двору є банька, в якій всередині все зроблено з такою красою і фантазією, що, здається, як так можна все придумати? Світильник – з величезної ракушки, у якій вмонтована лампочка. Вішалки для рушників – з кривуль-гіллячок, що виглядають досить оригінально та цікаво.
Напарившись тут досхочу, можеш пірнути в ставочок, в якому плаває різна риба. До речі, ставок був найпершою ідеєю, яку створив господар на своєму обійсті. Ще за радянських часів Петро їздив на заробітки в Абхазію, де гірська місцевість, і там побачив дуже гарний ставочок. Закортіло створити таку красу у себе вдома. І бажане згодом стало реальністю.
Він виграв конкурс "Найкраща садибна ділянка", за що від влади отримав Грамоту. Петро Мартинюк – батько 5 дітей. Це – Рувім, Ліля, Дана, Софія та Андрій. Разом з дружиною Русланою виховують їх працелюбами. Мріє створити міні-електростанцію, має ще багато різніх ідей.
А ще дуже хоче майстер в Ковелі зробити казкове місце для відпочинку дітей та дорослих. Фантазія і бажання в нього є – лише потрібна згода влади. Тож хай мрія автора обов'язково здійсниться!
Галина ОЛІФЕРЧУК,
смт Люблинець.
НА ЗНіМКУ: садиба Петра МАРТИНЮКА.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар