Перепони на шляху відновлення довіри до судової владиМайже відразу після Революції Гідності 8 квітня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні".
Відповідно до цього Закону передбачалося проведення перевірки суддівського корпусу судів загальної юрисдикції з метою підвищення авторитету судової влади України шляхом використання існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги.
Перевірку згідно із цим Законом мав здійснювати спеціальний орган — Тимчасова спеціальна комісія (далі — ТСК) в складі 15 членів, які мали порівну призначатися Пленумом Верховного Суду України, Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики та Верховною Радою України.
Підставою для перевірки могли бути заяви фізичних та юридичних осіб в письмовій формі про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів), які мали подаватися до ТСК протягом 6 місяців з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення про її утворення.
Загалом суддя суду загальної юрисдикції (сюди входять міські, районні, міськрайонні, районні в містах суди) підлягає перевірці в тому випадку, якщо він приймав одноособово або у складі колегії суддів рішення проти учасників Революції Гідності, або щодо осіб, які брали участь в протестних акціях в період з 21 листопада 2013 року по 11 квітня 2014 року, а також якщо суддя притягав євромайданівців до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, проведення перевірки передбачалось і щодо суддів, які одноособово або у колегії суддів розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з оприлюдненої інформації, реалізація цього Закону в перший рік його дії зіткнулася із чималими перепонами.
Першою перепоною, яка виникла в реалізації цього Закону, стало те, що ТСК не змогла вчасно розпочати свою роботу, оскільки не всі суб'єкти її створення вчасно призначили своїх членів.
Так, наприклад, якщо Пленум Верховного Суду України направив в ТСК своїх п'ять представників ще у квітні 2014 року, то Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики зробив це лише в червні 2014 року, а Верховна Рада делегувала своїх 5 представників лише 5 лютого 2015 року.
Другою перепоною, яка постала на шляху перевірки суддів стало те, що згідно із цим Законом повноваження Вищої ради юстиції ( далі — ВРЮ) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі — ВККС) було припинено, і склад цих органів мав формуватися заново.
Третьою перепоною на шляху реалізації цього Закону стала низька його якість, оскільки ним не було забезпечено механізму інформування громадян щодо того, що перевірка за цим Законом відбувається на підставі їх заяв та заяв юридичних осіб, які слід скеровувати на адресу ТСК впродовж її повноважень, припинено діяльність органів, які залучалися до реалізації цього Закону, не вирішено питання про матеріальне забезпечення роботи ТСК.
За оприлюдненим останнім звітом ТСК, станом на 25 серпня 2015 року від фізичних та юридичних осіб було отримано 2192 заяви щодо перевірки суддів. Призначено перевірки відносно 331 судді. Закінчено 66 перевірок, з них на вирішення РРЮ передано висновки та матеріали відносно 46 суддів, а на вирішення ВККС — висновки та матеріали щодо 12 суддів. Відносно 5 суддів ТСК прийнято рішення про припинення перевірки.
Хочемо підкреслити, що на сьогодні ВРЮ не внесено жодного подання про звільнення з посад суддів за порушення присяги.
Таким чином, можна підсумувати, що сама процедура відновлення довіри до судової влади в України за останній рік зазнала краху та не була реалізована.
Враховуючи запити суспільства, народні депутати України на розгляд Верховної Ради України вже внесли проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення довіри до судової влади", яким пропонується збільшити строк діяльності ТСК до трьох років.
В цей строк пропонується не включати термін, протягом якого комісія не працювала через відсутність повноважного складу. Також передбачено, що матеріали перевірок, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до ВРЮ для продовження їх здійснення за загальною процедурою.
Цим же законопроектом пропонується внести зміни до порядку формування, чисельності, порядку діяльності та повноважень комісії та її матеріального забезпечення.
Але чи знайде цей законопроект підтримку в парламенті, зважаючи на супротив, який має місце сьогодні?
В будь-якому випадку, хотілося б ще раз нагадати читачам, що, незважаючи на припинення діяльності ТСК, кожна зацікавлена особа в перевірці за цим Законом конкретного судді (суддів) може звернутися із заявою в загальному порядку до Вищої ради юстиції (вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050), формуляр якої розміщений на Веб-сайті Вищої ради юстиції.
Велику надію в цьому питанні покладаємо на адвокатів, адвокатів Центрів безоплатної правової допомоги, а також на активних громадян, які щоденно можуть доводити вимоги цього Закону до людей та допомагати їм відновити справедливість.
Віталій Єлов, Сергій Малишко.
Волинська обласна організація Спілки юристів України.
Залишити коментар