Лебедя не залишили в біді
Сім'я Самошуків з Голоб – Надія Миколаївна, Роман Іванович і їхня донька Світлана відвідали нещодавно бабусю і маму у Вівчицьку.
Коли їхали вже додому, відчули, як над машиною щось пролетіло і шугнуло на дорогу, ніби великий птах. Попередня машина швидко промчала і оминула птаха, а їхня зупинилась. Всі покинули салон і вийшли на дорогу. Уже вечоріло. Подивились.
Це був молодий лебідь із підбитим правим крилом, в одному місці запеклась кров. Видно, горе-мисливець покалічив його. Птаху вдалось все-таки пролетіти певну відстань, скільки вистачило сил.
Від злих людей утік, потрапивши до хороших. Тож лебедя не залишили в біді. Забрали з собою. Він не пручався, відчуваючи, мабуть, що ці люди не завдадуть йому шкоди.
Вже вдома білого красеня помістили в тепле приміщення, дали їсти і пити. То й не дивно, що на другий день він піднявся: почав смакувати зерном та водою.
Чотири дні прогостював поранений лебідь у сім'ї Самошуків. А в цей час господарі вирішували його подальшу долю. Спочатку повідомили в селищну раду, а там порадили звернутися до отця Ніфонта, настоятеля Свято-Георгіївської церкви. Священик відразу сконтактував із Луцьким зоопарком, де дали згоду прийняти птаха.
Тож п'ятого дня лебідь помандрував до обласного центру. Якраз отець Ніфонт очолював поїздку в обласний госпіталь для військових. Під час канікул вокального гуртка "Гомін" його учасники із місцевої школи їхали також із керівником Галиною Лук'янчук в рамках концерту, везли гостинці. Серед них – різнокольорове печиво у вигляді зірочок, ягняток і сніжинок.
Діти всю дорогу поглядали на дивного пасажира, який мирно сидів у ящику на м'якій постелі із сіна.
Варто зазначити, що подорож для жителів Ковельщини запам'ятається не тільки колядуванням в госпіталі, а й заодно відвідуванням зоопарку під час передачі лебедя.
Валентина ОСТАПЧУК.
Сім'я Самошуків з Голоб – Надія Миколаївна, Роман Іванович і їхня донька Світлана відвідали нещодавно бабусю і маму у Вівчицьку.
Коли їхали вже додому, відчули, як над машиною щось пролетіло і шугнуло на дорогу, ніби великий птах. Попередня машина швидко промчала і оминула птаха, а їхня зупинилась. Всі покинули салон і вийшли на дорогу. Уже вечоріло. Подивились.
Це був молодий лебідь із підбитим правим крилом, в одному місці запеклась кров. Видно, горе-мисливець покалічив його. Птаху вдалось все-таки пролетіти певну відстань, скільки вистачило сил.
Від злих людей утік, потрапивши до хороших. Тож лебедя не залишили в біді. Забрали з собою. Він не пручався, відчуваючи, мабуть, що ці люди не завдадуть йому шкоди.
Вже вдома білого красеня помістили в тепле приміщення, дали їсти і пити. То й не дивно, що на другий день він піднявся: почав смакувати зерном та водою.
Чотири дні прогостював поранений лебідь у сім'ї Самошуків. А в цей час господарі вирішували його подальшу долю. Спочатку повідомили в селищну раду, а там порадили звернутися до отця Ніфонта, настоятеля Свято-Георгіївської церкви. Священик відразу сконтактував із Луцьким зоопарком, де дали згоду прийняти птаха.
Тож п'ятого дня лебідь помандрував до обласного центру. Якраз отець Ніфонт очолював поїздку в обласний госпіталь для військових. Під час канікул вокального гуртка "Гомін" його учасники із місцевої школи їхали також із керівником Галиною Лук'янчук в рамках концерту, везли гостинці. Серед них – різнокольорове печиво у вигляді зірочок, ягняток і сніжинок.
Діти всю дорогу поглядали на дивного пасажира, який мирно сидів у ящику на м'якій постелі із сіна.
Варто зазначити, що подорож для жителів Ковельщини запам'ятається не тільки колядуванням в госпіталі, а й заодно відвідуванням зоопарку під час передачі лебедя.
Валентина ОСТАПЧУК.
Залишити коментар