Повідомлення в номер / Недовго зима “царювала

Недовго зима “царювала”...

Схоже на те, що, добряче нас налякавши морозами і снігопадами, матінка-зима вирішила дати "задній хід".

Мовляв, померзли трохи — і вистачить. Нате вам відлигу, дощ і майже весняний вітер. 

Звичайно, коли тепло, то нам краще. Не мерзнуть вуха і ніс, менше витрачаємо на опалення будинків і квартир дров, вугілля чи газу. Щоправда, є інша небезпека — підхопити якусь простудну хворобу або й грип. Адже віруси і мікроби теж  люблять плюсову температуру.

І все-таки зими — сніжної, морозної — кожному із нас трохи шкода. Адже так гарно виглядало на Новорічно-Різдвяні свята все довкола. Пам'ятаєте, як у поета: "Мороз і сонце, день чудовий"?..

Отож, для того, щоб трохи підняти вам настрій у ці похмурі січневі дні, редакційний фотокореспондент Мирослав ДАНИЛЮК пропонує ліричний фоторепортаж під дещо меланхолійною назвою "Недовго зима "царювала"… Дивіться, милуйтесь, згадуйте.

Зрештою, ніхто не може гарантувати, що зима більше не повернеться. Вона — "дама" примхлива, хоч прогноз на найближчі дні великого холоду не обіцяє. Будемо  поволі налаштовуватися на весняний лад, бо, як кажуть старші люди,  звертаючись до діда Мороза: "Тріщи — не тріщи, а минули вже водохрещі". 

Тарас ВОЛОШКО.

Діамантова бринить краса

Білий світ казковим днем

Срібні зорі розсипає.

Горобиновим вогнем

Втіхи сніжні зігріває.

Діамантова бринить краса,

В хоровод сніжинок повела.

Берізонька фату вдягла —

Берегом любується, як молода.

В самоті-журі кленовий листопад

Пригорнувся до зими-Снігурки.

Звивсь у райдужні вітрила-сни

З білокорою — окраси-поцілунки.

Стежина кличе до лісу,

Навпростець помчав Дідусь. 

Морозить кохану нічку —

Є порох ще у мішку.

Досвіт зимової пари

Вродою серця парує.

Білосніжні перли-чари

Березовий гай дарує…

 Іван ЯРОШИК.