Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 26 червня 2025 року №27 (12983)

Повідомлення в номер / Вірю у зміни на краще

11.02.2016

скачанные файлы (3)Вірю  у  зміни  на  краще

Доброго дня Вам, працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!
Нещодавно у моєму житті трапилася приємна подія –  якраз в час передплатної кампанії мені призначили субсидію. Я дуже вдячна нашим соціальним працівникам за такий гарний передноворічний подарунок і бажаю їм миру, добра, благополуччя у 2016-му році.
Субсидія була мені якраз до речі, бо допомогла зекономити кошти. Тому я передплатила свою улюблену газету на цілий рік, маю гроші і на ліки в аптеці, і на оплату комунальних послуг.
А до міськрайонки я з юності причарована. Без неї я не я. Коли не почитаю, то ніби хворію – когось мені у хаті не вистачає. Навіть якщо  пошта й запізнюється з доставкою, я все одно з хвилюванням чекаю на улюблені "Вісті". І я не так приворожена до паперу, на якому вони видрукувані, як до талановитих дописувачів. 
Наприклад, дуже люблю я статті Лідії Гарлінської, яка мені запала в душу ще з молодості. Вона приїхала на роботу у колишній Голобський район зовсім юною, а вже згодом ми пишалися її здобутками у праці.
Дуже шаную "жмудчівську невістку", як ми її називали, Валентину Остапчук. Вона, мабуть, і досі не знає, скільки рукавичок я зв'язала її Віті! Він мені носив сумочку в школу, ще й саму не раз переносив весною через великі баюри, щоб не набрала води у черевики. Добрий був чоловік – Царство йому Небесне! А Вам, Валентино Іванівно, зичу нових творчих успіхів. Знайте: дуже люблю читати Ваші статті.
Валентина Січкар (теж голобчанка) завжди переймається чужими бідами і клопотами, повсякчас турбується про  членів районної ветеранської організації.
Подобається мені активність Антоніни Гладун з Радошина, члена "Союзу Українок". Її портрет, що був у газеті,  я вирізала і поклала у свою папку.
Не можу не згадати Ольгу Тарасюк з Поворська. Її вірші беруть за серце і душу. Вона пише вірші  про колишніх фронтовиків, закликає берегти пам'ять про їх подвиги. На жаль, і зараз в Україні війна. Тож хай ворожий чобіт спопеліє на нашій українській землі!
Поваги і шани заслуговують поезії Олени Мокроусової, від якої, здається, серце у грудях зупиняється. Особливо мені до вподоби вірш "Згадаю все". Мудра, справедлива жінка. Добре, що такі таланти об'єднала у "Творчий світ" Віра Семеній, яка теж часто друкується.
До вподоби мені творчість Анатолія Семенюка. Він пише на різні теми – і трагічні, і  комічні, і духовні, й історико-краєзнавчі. Молодець!
Звичайно, я люблю всіх наших мужчин-дописувачів, але не всіх можна перерахувати – мало буде паперу. Тому прошу у решти вибачення.
Але от декого, кого раніше не знала, хочу згадати. Це Віталій Лихобицький – справжній "шуткар".  Але він не тільки гуморист. Це ж треба так гарно написати "Літо для двох", майстерно викласти на папір людські почуття.
Запам'ятався мені "Сердечний пломінь" Якова Лавренка. Скажу так: якщо знищений один аеродром, то треба шукати інший, бо літа спішать, і на інший літак можна не встигнути.
Спасибі за твори, які опубліковані у "Вістях Ковельщини", Степану Тюбаю, Степану Скоклюку, Івану Ярошику, Ігорю Вижовцю, Аркадію Чабанчуку та багатьом іншим. Написане Вами я перечитую по два рази, а деякі вирізаю з газети і складаю у спеціальну папку. Сподіваюся, що хтось буде читати їх після мене.
Дорогі дописувачі! Від усього серця дякую за Вашу працю, бажаю миру і добра в новому році. Пишіть частіше до газети, вболівайте за неї. Нехай наша міськрайонка стане кращою!
От прочитала я замітку Анатолія Семенюка "Освідчення в любові". На перший погляд, дещо незрозумілий заголовок. Але коли ознайомилася із статтею, зрозуміла: так може написати лише людина щира, добра, закохана у рідне місто Ковель. Любов'ю наповнений кожен рядок, а з фотознімка, на якому – автор, теж струменить добро і милосердя.
Тож будьмо й ми завжди радісні, усміхнені, гуртом переборюймо всі труднощі. І нехай у цьому нам допомагає рідна газета "Вісті Ковельщини"!
Ганна МАР'ЮК.
с. Кашівка.

Доброго дня Вам, працівники редакції газети "Вісті Ковельщини"!

Нещодавно у моєму житті трапилася приємна подія –  якраз в час передплатної кампанії мені призначили субсидію. Я дуже вдячна нашим соціальним працівникам за такий гарний передноворічний подарунок і бажаю їм миру, добра, благополуччя у 2016-му році.

Субсидія була мені якраз до речі, бо допомогла зекономити кошти. Тому я передплатила свою улюблену газету на цілий рік, маю гроші і на ліки в аптеці, і на оплату комунальних послуг.

А до міськрайонки я з юності причарована. Без неї я не я. Коли не почитаю, то ніби хворію – когось мені у хаті не вистачає. Навіть якщо  пошта й запізнюється з доставкою, я все одно з хвилюванням чекаю на улюблені "Вісті". І я не так приворожена до паперу, на якому вони видрукувані, як до талановитих дописувачів. 

Наприклад, дуже люблю я статті Лідії Гарлінської, яка мені запала в душу ще з молодості. Вона приїхала на роботу у колишній Голобський район зовсім юною, а вже згодом ми пишалися її здобутками у праці.

Дуже шаную "жмудчівську невістку", як ми її називали, Валентину Остапчук. Вона, мабуть, і досі не знає, скільки рукавичок я зв'язала її Віті! Він мені носив сумочку в школу, ще й саму не раз переносив весною через великі баюри, щоб не набрала води у черевики. Добрий був чоловік – Царство йому Небесне! А Вам, Валентино Іванівно, зичу нових творчих успіхів. Знайте: дуже люблю читати Ваші статті.

Валентина Січкар (теж голобчанка) завжди переймається чужими бідами і клопотами, повсякчас турбується про  членів районної ветеранської організації.

Подобається мені активність Антоніни Гладун з Радошина, члена "Союзу Українок". Її портрет, що був у газеті,  я вирізала і поклала у свою папку.

Не можу не згадати Ольгу Тарасюк з Поворська. Її вірші беруть за серце і душу. Вона пише вірші  про колишніх фронтовиків, закликає берегти пам'ять про їх подвиги. На жаль, і зараз в Україні війна. Тож хай ворожий чобіт спопеліє на нашій українській землі!

Поваги і шани заслуговують поезії Олени Мокроусової, від якої, здається, серце у грудях зупиняється. Особливо мені до вподоби вірш "Згадаю все". Мудра, справедлива жінка. Добре, що такі таланти об'єднала у "Творчий світ" Віра Семеній, яка теж часто друкується.

До вподоби мені творчість Анатолія Семенюка. Він пише на різні теми – і трагічні, і  комічні, і духовні, й історико-краєзнавчі. Молодець!

Звичайно, я люблю всіх наших мужчин-дописувачів, але не всіх можна перерахувати – мало буде паперу. Тому прошу у решти вибачення.

Але от декого, кого раніше не знала, хочу згадати. Це Віталій Лихобицький – справжній "шуткар".  Але він не тільки гуморист. Це ж треба так гарно написати "Літо для двох", майстерно викласти на папір людські почуття.

Запам'ятався мені "Сердечний пломінь" Якова Лавренка. Скажу так: якщо знищений один аеродром, то треба шукати інший, бо літа спішать, і на інший літак можна не встигнути.

Спасибі за твори, які опубліковані у "Вістях Ковельщини", Степану Тюбаю, Степану Скоклюку, Івану Ярошику, Ігорю Вижовцю, Аркадію Чабанчуку та багатьом іншим. Написане Вами я перечитую по два рази, а деякі вирізаю з газети і складаю у спеціальну папку. Сподіваюся, що хтось буде читати їх після мене.

Дорогі дописувачі! Від усього серця дякую за Вашу працю, бажаю миру і добра в новому році. Пишіть частіше до газети, вболівайте за неї. Нехай наша міськрайонка стане кращою!

От прочитала я замітку Анатолія Семенюка "Освідчення в любові". На перший погляд, дещо незрозумілий заголовок. Але коли ознайомилася із статтею, зрозуміла: так може написати лише людина щира, добра, закохана у рідне місто Ковель. Любов'ю наповнений кожен рядок, а з фотознімка, на якому – автор, теж струменить добро і милосердя.

Тож будьмо й ми завжди радісні, усміхнені, гуртом переборюймо всі труднощі. І нехай у цьому нам допомагає рідна газета "Вісті Ковельщини"!

Ганна МАР'ЮК.

с. Кашівка.

 

Ковельщина повинна мати свою патріотичну газету!

Хочу відверто висловити свої думки з приводу нового Закону України про роздержавлення друкованих засобів масової інформації, який вступив у дію з 1 січня ц. р.

Звичайно, в ситуації, що  складається, найголовніша проблема для кожного редакційного колективу – мати надійний фінансовий і матеріальний стан. В умовах, коли  постійно дорожчає папір, якого, на превеликий жаль, в Україні не виробляють (!), нестабільним є курс гривні, а редакції не мають  стартового державного капіталу, над більшістю періодичних видань висить "дамоклів меч" банкрутства.

Щоб уникнути цього, пропоную дещо зменшити обсяг громадсько-політичної газети "Вісті  Ковельщини". Бо шукати вихід у  постійному підвищенні передплатної ціни – надто ризиковано. Сьогодні міськрайонка й так дорогенька для пересічного передплатника.

Тому, на мою думку, варто зменшити кількість сторінок при збереженні існуючої ціни. В крайньому разі – перейти на одноразовий вихід, тобто перетворити газету на тижневик (принаймні подібно виходить більшість друкованих видань Волині). Доцільно друкувати менші обсягом матеріали, а більше вміщувати коротеньких повідомлень-інформацій.

Боюсь, що в протилежному випадку може виникнути загроза приватизації "Вістей Ковельщини" (та й не тільки їх) кимось із олігархів. В такому випадку  зі шпальт газети зникнуть теми державотворення, патріотизму, історичної правди. Це завдасть величезної шкоди не тільки самому виданню, а й інтересам Української держави.

Подібного в жодному разі не можна допустити! Ковельщина повинна мати свою патріотичну газету, якою є "Вісті Ковельщини".

 Яків ЛАВРЕНКО,

член Ліги українських письменників імені Павла Чубинського, громадський дописувач газети 

"Вісті Ковельщини".

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025