В "гостях" у поетесиСлухачі Університету ІІІ віку, скориставшись своїм вільним часом, 25 лютого поїхали в Колодяжне, щоб віддати шану великій людині – письменниці, діячці української культури Лесі Українці. Це "діти війни", ветерани праці, ветерани Збройних Сил України, пенсіонери.
У Колодяжному, біля пам'ятника Лесі Українці, відбулась урочистість. Присутніми були учні Колодяжненської школи, представники міст Ковеля, Луцька, Києва, Ковельського району.
Велика шана і повага – працівникам музею, особливо екскурсоводу Любові Мержвинській. Слухаючи її розповідь, ніби відчували, що серед нас присутня Леся Українка. Запам'ятались у нелегкий час для України такі слова:
Нащадки січові Отця і Сина,
Покрови-Матері
гетьманці–козаки,
В промінні животворчого
коріння –
У стрій борні шикуймось,
сестри і брати!
Працівникам музею хочемо побажати щастя, здоров'я, поваги від тих, хто Вас оточує. Хай Ваша праця ніколи не втрачає привабливості. Ви вірите в добро і самі творите його для сьогодення і для майбутнього.
Слава Богу – на шляху хороші
люди,
Тож і наше пенсійне життя
щасливим буде!
У музеї Лесі Українки гарних
працівників багато,
Ця зустріч була для нас
всіх святом!
Слухачі університету під впливом побаченого та почутого ще довго будуть згадувати своє перебування у Колодяжному та дякувати Ніні Володимирівні Хільчук і Світлані Іванівні Смітюх за допомогу в організації поїздки. Під враженням від неї народилися такі рядки:
Колодяжне – відоме село
на Волині,
Квітучий край славетних
земляків,
Зоріє Лесина поезія й донині
У цих місцях омріяних віків!
Її слова ніколи не вмирали,
Досвітні спалахнули тут вогні,
Думки, як Доля, завше
пульсували,
І наближали Україні вільні дні –
Той гордий клич нам сили
додавав,
У боротьбі за волю і свободу.
І кожен завжди пам'ятав
Про силу й мудрість рідного
народу!
Пройшли роки, а пам'ять
пломеніє,
Її поезія для нас дзвенить,
Ти вічно, Лесю, з нами.
Ти – зміст життя, добром зігріта
незабутня мить!
Олександра БАЛЮК, "дитина війни", ветеран праці, слухачка Університету ІІІ віку.
Залишити коментар