Материнська свята доброта"Любити ближнього свого, як самого себе", – вчить святе Письмо. А чи можна полюбити ближнього свого – ворога, який щохвилини спостерігає за тобою крізь проріз прицілу? Мабуть, що ні.
Тому там, на Сході України, наші захисники потребують підтримки – як моральної, так і матеріальної.
Ми всі усвідомили, що стали іншими. Кожен із нас намагається бодай чимось допомогти воїнам АТО. Маленький внесок кожної людини робить велику справу.
Щоб захиститися від хижого ока ворога, на передовій потрібні маскувальні сітки, які не дають можливості розгледіти наших бійців та бойову техніку.
До цієї благородної роботи вдалася жіноча громада, яка працює при Свято-Благовіщенському соборі УПЦ КП м. Ковеля на чолі з настоятелем о. Василем Мичком. Жінкам було виділено кімнату, в якій півтора року кипить робота. Трудяться тут в основному матері й бабусі пенсійного віку, ті, які довгий час обслуговують храм, живуть духовно, а також прості люди з "вулиці", яким не байдужа доля України.
Щоб прискорити таку важливу і необхідну справу, як плетіння сітки, люди об'єдналися і в центральній районній бібліотеці. Туди постійно приходять відвідувачі. Вони змогли вкласти частинку своєї душі у допомогу "атовцям", та й самі працівники бібліотеки щодня виділяли кілька хвилин робочого часу для доброї справи.
Очільниця районного відділу культури Тетяна Матяшук та директор ЦБС Галина Божик не були осторонь, а запропонували працівникам клубних установ і бібліотекарів сіл взяти участь у плетінні сітки, для чого приїжджати по черзі у Свято-Благовіщенський храм.
Така нагода випала й культпрацівникам с. Мощеної. Прибувши сюди, ми побачили кілька жінок старшого віку, які злагоджено працювали. Одні різали тканину на вузькі смужечки (робили заготовку), інші вправно вплітали стрічки у сітку.
Долучилися до справи і ми, водночас слухаючи мовчки їх щиру й відверту розмову. Жінок найбільше тривожили події на Сході України, думки про тих, хто ще воює, і тих, хто повернувся живим, або тих, кого не дочекалися матері, дружини, діти.
Щоб якось розвіяти сумні думки, заспівали з колегою Любов Зінчук пісню:
…Виростай же, сину,
синочку,
Вишиваю я тобі сорочку
Голубими, синіми
нитками
На щасливу долю від твоєї
мами.
Вишивала мати квіти
у саду,
Нехай ця сорочка відверне
біду.
Вишивала мати небо голубе,
Нехай ця сорочка збереже тебе.
Враз стало тихо, тільки з очей потекли сльози болю, кожна з присутніх поринула у спогади. Жінки щиро подякували і попросили заспівати ще. Порадували їх піснями "Чебреці", "Біжить стежина".
Виявилося, що вони, ці славні жіночки, роблять одну спільну справу, віддаючи частинку своєї доброти, любові і материнського обов'язку. Скільки ж то метрів маскувальної сітки вони виготовили, якщо за два дні плетуть її розміром 8 на 5 метрів! Ця благородна місія врятувала не одне життя бійцю, який там під прицілом клятого ворога захищає кордони України, ризикуючи своїм життям.
А ще одна із жінок сказала, що в колективі є іменинниця Валентина Наумчик та попросила її привітати й подарувати "Многії Вам літа". Любов Зінчук – завідуюча клубом с. Мощеної щиро поздоровила ювілярку, побажала міцного здоров'я, сімейного благополуччя, миру та злагоди, попросила, щоб Господь оберігав її і захищав від усякої біди. Адже понад 20 років наша землячка служить Богові, допомагає в храмі, виконує господарські роботи, живе духовно, молиться за здоров'я та спасіння усіх живих та мертвих.
Ці активні жінки переймаються подіями і у Верховній Раді, в органах місцевої влади, їм не байдужі долі людей, які потребують медичної допомоги, соціальної підтримки.
Слухала їх і думала, скільки енергії, патріотизму, любові до свого краю у цих славних патріоток-українок!
З великою шаною відгукуються вони про настоятеля Свято-Благовіщенського собору УПЦ КП Василя Мичка, який дбає про храм, є добрим господарем, віддає всю любов прихожанам, яких стає все більше. Нагороджений медалями "За жертовність та любов до України" та "Покрова Пресвятої Богородиці", є депутатом районної ради.
Отець Василь обраний від виборчого округу №25 с. Мощеної. Вчетверте громада села виявила йому свою довіру. Василь Мичко часто присутній на сесіях сільської ради, надає посильну матеріальну допомогу важкохворим, відвідує масові заходи, які проводяться на території сільради.
А ми, працівники культури, побувавши в цій атмосфері доброти, милосердя, духовності, відчули себе потрібними суспільству, втішеними, що принесли комусь радість і задоволення. В свою чергу, хочемо побажати цим славним жінкам напередодні свята 8 Березня здоров'я, любові, сімейного благополуччя, щоб їх добрі справи принесли на нашу землю мир і спокій!
Ольга ЛІЩУК,
бібліотекар с. Мощеної.
Залишити коментар