Очищення прокуратури: задум та реальність
16 вересня 2014 року Верховною радою України було прийнято Закон України "Про очищення влади". Цим Законом було визначено ряд посад перебування на яких мало наслідком звільнення державного службовця, з подальшою забороною обіймати, визначені Законом посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (окрім виборних посад), в тому числі Генерального прокурора України, а також посадових та службових осіб органів прокуратури.
Основними критеріями для заборони прокурорам обіймати, визначені Законом посади є, по-перше, період часу протягом якого особа займала посади в органах прокуратури, по-друге, процесуальні рішення, які були прийняті прокурором стосовно людей, які брали участь у Революції Гідності.
Законом передбачено два основних види заборон. Перша з них – це заборона обіймати посади протягом десяти років з дня набрання чинності вищезгаданого Закону, тобто починаючи із 16 жовтня 2014 року, друга – це заборона займати посади щодо яких здійснюється очищення влади протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Заборона займати посади протягом десяти років поширюється на осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посади Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, а також керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, якщо:
1) вони брали участь у справі в якій судили осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року та Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України" від 21 лютого 2014 року.
2) якщо їхній рівень життя не відповідав задекларованим доходам.
3) мали відношення до КДБ або КПРС чи компартій союзних республік.
Заборона займати посади протягом п'яти років поширюється на працівників прокуратури, які:
1) переслідували осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в'язнів" від 27 лютого 2014 року (даним Законом застосовано повну індивідуальну амністію щодо 42 осіб, які були визнані політичними в'язнями);
2) переслідували учасників Революції Гідності у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та ряд інших підстав.
Процедура люстрації розпочинається із того, що особи, які працюють в органах прокуратури, подають заяву своєму керівнику або керівнику органу, якому надано повноваження звільняти особу, яка підлягає перевірці. В цій заяві прокурори, які підлягають перевірці, зазначають, що до них застосовуються або не застосовують заборони, які передбачені Законом України "Про очищення влади" та надають згоду на проходження перевірки.
Якщо до такої особи застосовуються відповідні заборони, то вона звільняється з органів прокуратури. Така заява подається протягом десяти днів з дня початку проведення перевірки у відповідній прокуратурі. В разі неподання прокурором такої заяви він підлягає люстрації і до нього застосовується звільнення з органів прокуратури та заборона займати посади в органах державної влади протягом десяти років.
На сьогодні за офіційними даними Генеральної прокуратури України було люстровано та внесено відомості щодо 201 працівника прокуратури до Єдиного державного реєстру осіб, стосовно яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", з них, лише декілька працівників органів прокуратури у Волинській області.
Таким чином, за півтора року дії Закону України "Про очищення влади" було люстровано лише дві сотні працівників прокуратури, що на наш погляд, є критично малою кількістю, зважаючи на велику кількість підстав для відсторонення працівників прокуратури від займаних ними посад.
Така ситуація має кілька причин. По-перше, прокурори, які потрапили під процес очищення влади, часто-густо оскаржують свої звільнення у судовому порядку, і суди задовольняють їхні позови про поновлення на роботі.
По-друге, як завжди знаходяться "шпаринки" в самому Законі. Наприклад, відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" заборона займати посади в органах державної влади, в т. ч. в органах прокуратури, не поширюється на осіб, які у визначеному законодавством порядку були визнані учасниками бойових дій. У зв'язку із цим мали місце випадки, коли прокурори оформляли відрядження в зону проведення АТО, отримували статус учасника бойових дій, і, як наслідок, уникали люстрацї.
По-третє, Верховний Суд України та 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційними поданнями про визнання ряду положень Закону України "Про очищення влади" неконституційними.
На сьогодні розгляд конституційних подань про визнання окремих положень Закону України "Про очищення влади" неконституційними перенесено на невизначений строк. Справа фактично зависла в Конституційному Суді України.
Віталій Єлов,
Сергій Малишко,
Волинська обласна
організація Спілки
юристів України.
16 вересня 2014 року Верховною радою України було прийнято Закон України "Про очищення влади". Цим Законом було визначено ряд посад перебування на яких мало наслідком звільнення державного службовця, з подальшою забороною обіймати, визначені Законом посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (окрім виборних посад), в тому числі Генерального прокурора України, а також посадових та службових осіб органів прокуратури.
Основними критеріями для заборони прокурорам обіймати, визначені Законом посади є, по-перше, період часу протягом якого особа займала посади в органах прокуратури, по-друге, процесуальні рішення, які були прийняті прокурором стосовно людей, які брали участь у Революції Гідності.
Законом передбачено два основних види заборон. Перша з них – це заборона обіймати посади протягом десяти років з дня набрання чинності вищезгаданого Закону, тобто починаючи із 16 жовтня 2014 року, друга – це заборона займати посади щодо яких здійснюється очищення влади протягом п'яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
Заборона займати посади протягом десяти років поширюється на осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посади Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, а також керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, якщо:
1) вони брали участь у справі в якій судили осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року та Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України" від 21 лютого 2014 року.
2) якщо їхній рівень життя не відповідав задекларованим доходам.
3) мали відношення до КДБ або КПРС чи компартій союзних республік.
Заборона займати посади протягом п'яти років поширюється на працівників прокуратури, які:
1) переслідували осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в'язнів" від 27 лютого 2014 року (даним Законом застосовано повну індивідуальну амністію щодо 42 осіб, які були визнані політичними в'язнями);
2) переслідували учасників Революції Гідності у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та ряд інших підстав.
Процедура люстрації розпочинається із того, що особи, які працюють в органах прокуратури, подають заяву своєму керівнику або керівнику органу, якому надано повноваження звільняти особу, яка підлягає перевірці. В цій заяві прокурори, які підлягають перевірці, зазначають, що до них застосовуються або не застосовують заборони, які передбачені Законом України "Про очищення влади" та надають згоду на проходження перевірки.
Якщо до такої особи застосовуються відповідні заборони, то вона звільняється з органів прокуратури. Така заява подається протягом десяти днів з дня початку проведення перевірки у відповідній прокуратурі. В разі неподання прокурором такої заяви він підлягає люстрації і до нього застосовується звільнення з органів прокуратури та заборона займати посади в органах державної влади протягом десяти років.
На сьогодні за офіційними даними Генеральної прокуратури України було люстровано та внесено відомості щодо 201 працівника прокуратури до Єдиного державного реєстру осіб, стосовно яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", з них, лише декілька працівників органів прокуратури у Волинській області.
Таким чином, за півтора року дії Закону України "Про очищення влади" було люстровано лише дві сотні працівників прокуратури, що на наш погляд, є критично малою кількістю, зважаючи на велику кількість підстав для відсторонення працівників прокур
Залишити коментар