"Шустер-лайф" чи "Вісті Ковельщини"?Головному редактору
газети "Вісті Ковельщини"
п. Вельмі М. Г.
У зв'язку з майбутнім реформуванням громадсько-політичного часопису "Вісті Ковельщини", її роздержавленням бажаю всьому колективу зробити часопис саме громадським та піти шляхом передачі "Шустер-лайф". Якою бути газеті, потрібно довірити громаді, своїм постійним читачам та передплатникам, не боятися піднімати злободенні теми, частіше проводити журналістські розслідування з доведенням до логічного кінця та інтерв'ю із активними громадськими діячами міста, тоді газета знайде свого читача.
Тому звертаюсь до Вас, як громадський діяч м. Ковеля з 10-річним стажем, про можливість надання мені надрукувати у Вашому часописі в розділі "Відвертий діалог" інтерв'ю про громадський та ветеранський рух в м. Ковелі.
Р. S. Я, прочитавши статтю "Опозиція і влада: потрібна співпраця", здивований та збентежений: яка може бути опозиція на місцевому рівні? Абсурд! Є громада і влада, яку громада найняла на роботу, і хоче знати, як влада працює на благо ковельчан.
А що відбувається насправді? Не приходиться говорити. Тільки громада та народ, як написано в Основному Законі України, можуть вирішувати свою долю, своє майбутнє.
З повагою до Вас,
до всього колективу –
Василь КРЕЦУЛ,
голова Ковельського міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.
Сьогодні кожен українець задумується над питанням: "Як вижити в умовах олігархічно-державного геноциду?". На порядку денному така проблема стоїть і перед колективом редакції газети "Вісті Ковельщини".
Оголосивши про процес роздержавлення, влада діє за принципом: "Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого". Щоправда, в цій ситуації з'являються промінчики надії. Як нам здається, пересічні мешканці міста і району (в більшості – літні люди), хочуть бачити газету "на плаву". Вони її люблять, довіряють їй і хочуть з нею іти далі по життю, як з надійним порадником та другом.
Ось нещодавно на засіданні міської топонімічної комісії хтось заявив, що інформація про майбутнє перейменування вулиць була на офіційному сайті міськради, а тому із нею ознайомлена ковельська громада.
Петро Вільчинський, громадський діяч, член комісії, заперечив. Мовляв, той сайт мало хто бачить – люди читають газету, вірять тому, що у ній написано. І я погоджуюся з паном Вільчинським, бо ніякий інтернет не замінить спілкування з друкованим словом.
Переді мною – звернення до газети шановного пана Василя Крецула – голови міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів. Він щиро переживає за результатами реформування "громадсько-політичного часопису", радить іти шляхом передачі "Шустер-лайф", "довіритись громаді…" і "не боятись піднімати злободенні теми, проводячи журналістські розслідування".
Вищесказане активістом підтверджує незаперечну істину: газета потрібна людям, її потрібно зберегти будь-якою ціною.
Імпонує і те, що пан Василь Крецул, маючи своє бачення проблеми, вступає в полеміку стосовно змісту окремих публікацій, що теж робить часопис цікавішим. Ось що він, зокрема, пише про заголовок інтерв'ю "Опозиція і влада: потрібна співпраця", автором якого я є: "Яка може бути опозиція на місцевому рівні? Абсурд. Є громада і влада, яку громада найняла на роботу і хоче знати, як влада працює на благо ковельчан".
Кажуть, що у спорах народжується істина. Тому висловлю своє бачення предмету дискусії. "Новий тлумачний словник сучасної української мови" значення слова "опозиція" пояснює так: "Опозиція – це… протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям, або політиці; заперечення, незгода".
Здається, все зрозуміло, але корінь помилки криється в іншому твердженні – "громада найняла на роботу".
Потрібно зрозуміти, що громада не найняла Олега Кіндера, а обрала його згідно з існуючим законодавством і довірила керувати нею. Хочемо ми цього чи ні, але частина громади і політиків, які голосували за іншого кандидата, були і зараз є в опозиції до обраного мера, його політики та дій. І місцевий чи державний рівень тут ні до чого.
Наявність опозиції – це доконаний факт і водночас великий позитив. Опозиція в демократичному суспільстві – це запорука виважених рішень та дій влади, контролю за нею. Як кажуть в народі: "На те й щука, щоб карась не дрімав".
Дякуючи Вам, пане Крецул, за висловлені думки і моральну підтримку газети, пропоную поговорити відверто про наболіле в окремому інтерв'ю. Це, думаю, буде цікаво і для громади, і для влади.
З повагою –
Анатолій СЕМЕНЮК.
Отримавши листа голови Ковельського міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів Василя Крецула, редакція попросила прокоментувати його нашого постійного дописувача, заступника голови первинної журналістської організації Анатолія Семенюка, інтерв'ю якого "Опозиція і влада: потрібна співпраця" згадує громадський активіст.
Не будемо повторювати написане обома авторами. І один, і другий висловили свою точку зору на одну проблему – майбутнє газети "Вісті Ковельщини" та стосунки журналістів з владою. Ми ж хочемо продовжити розмову і відповісти на запитання: чи потрібно нашому виданню копіювати популярну телепередачу "Шустер-лайф"? Це буде, власне, третій погляд на окреслену вище проблему.
Що хочеться сказати в зв'язку з цим?
Перше. Будь-яка газета не може бути такою, як ток-шоу Савіка Шустера. У телебачення своя специфіка діяльності, у друкованих ЗМІ – своя.
Друге. Ані полеміка, ані дискусії ніколи не були "чужими" для журналістів "Вістей Ковельщини". Вони намагаються бути на вістрі часу й порушувати проблеми, які хвилюють мешканців міста і району. Цій меті служать рубрики "Відвертий діалог", "Гаряча" лінія в дії", "Актуальне інтерв'ю", "Проблема", "Тема дня" і т. д.
Третє. Голос представників міської, сільських і селищних громад "звучить" постійно на шпальтах газети ("Точка зору", "З пошти цих днів", "Пишуть люди до газети", "Читач хоче знати…").
Четверте. В редакції "Вістей Ковельщини" задовго до появи передач "Шустер-лайф", "Свобода слова" тощо стали проводитися дискусійні "круглі столи", на яких обговорювалися злободенні питання місцевого життя за участю представників органів влади, громадських і партійних організацій. Тривалий час у газеті діяв дискусійний клуб "Діалог".
Узагальнюючи, можемо з чистою совістю сказати, що ми, як пише Василь Крецул, давно не боїмося "довіритися громаді, своїм постійним читачам та передплатникам, порушувати злободенні питання". Це не означає, звичайно, що в цьому напрямку не потрібно рухатися далі, бо, як відомо, удосконаленню немає меж. І редакція має намір так і робити, в майбутньому.
Однак, всі ці плани стануть реальністю лише тоді, коли процес роздержавлення ЗМІ пройде цивілізовано, а приватизація газет не стане ще одним етапом глобальної "прихватизації", як це мало і має місце подекуди в Україні. Бо найкращі наші плани і наміри не зможемо здійснити, якщо в країні не буде створено умов для функціонування справді незалежних і демократичних мас-медіа, а влада не на словах, а на ділі підтримуватиме цей процес. Сьогодні, на жаль, є загроза, що багато місцевих видань взагалі можуть припинити свій вихід у зв'язку з фінансовою, економічною і політичною нестабільністю в державі.
А загалом дякуємо і Василю Крецулу, і Анатолію Семенюку за участь в дискусії, що, сподіваємося, прискорить підготовку згаданого вище інтерв'ю. Василю Йосиповичу, окрім того, бажаємо успіху у діяльності ініціативної групи з підготовки та проведення установчих зборів з обрання членів Громадської ради при Ковельській міській раді.
Членом цієї групи він затверджений рішенням сесії міськради від 22 лютого. Маємо надію, що оновлена громадська рада діятиме плідно, а підсумки її роботи неодмінно знайдуть своє відображення на шпальтах "Вістей Ковельщини".
Михайло КУЗЬМУК.
Залишити коментар