Понад 20 митців представили свої роботи у галереї мистецтв культурно-просвітницького центру (на знімках).
"Сама назва виставки – "Магія весни" – відповідає тематиці картин, які є у залі. Більшість із них дихають весною. З'явилося багато нових імен. Художники, які чимало років працюють, пробують себе в нових техніках. Відчувається професійний ріст. І кожна виставка – це своєрідний старт для нових починань", – зазначила організатор творчого заходу та художниця Оксана Цюп'яшук.
Вернісаж дарує яскраві емоції, заряд позитивної енергії, відчуття того, що весна уже прийшла. Як поділилась враженнями одна із учасниць виставки Марія Сорокіна, в кожній роботі – щось інше, своє. Люди, які приходять в цю залу, відпочивають душею, дивлячись на цю творчість, на ці картини.
Серед авторів – переважно відомі ковельчанам постаті: Оксана Цюп'яшук, Світлана Солодун, Тетяна Степанюк. Легко можна впізнати манеру письма Віри Журби, Миколи Конопацького, Василя Королюка, Антоніни Байди, Анни Карп'юк, Наталії Сметюх, Світлани Орловської. Цікаві роботи представили Валентина Гурська, Ярослав Петровець, Артур Петровець, Ольга Комісарик, Ірина Кондратович.
Подивувала своєю творчістю Лариса Іщук. Вона працює у новій техніці "валяння". Художниця разом зі своєю донькою Ілоною створили цілий ряд декоративних сумок, рукавичок, які займають особливе місце на виставці.
Під час урочистої церемонії відкриття вернісажу художників привітала начальник відділу культури Світлана Кисляк. Вона подякував організаторам – творчому об'єднанню "Підкова" за ініціативність, за те, що підтримують чудову традицію щодо організації виставок в рідному місті. Творчий потенціал ковельських митців є безмежним, і кожне рандеву із майстрами пензля вкотре в цьому переконує.
Голова обласного відділення Українського фонду культури Геннадій Сарапін зауважив, що на Волині, саме у Ковелі, найбільше відбувається виставок. І саме завдяки галереї мистецтв ця справа розцвіла таким пишним квітом, різними кольорами. А нинішня виставка, на його думку, надзвичайно прекрасна, вона вражає, захоплює і є цікавою як для професіоналів, так і звичайних відвідувачів.
Упродовж місяця можна оглянути "Магію весни" у галереї мистецтв культурно-просвітницького центру.
Коли мені говорять, що у нас немає ідейної патріотичної партії, я заперечую і відповідаю: "Є така партія! Це – вчительство!".
Так, так, шановний читачу, я аніскільки не перебільшую.
В цьому ще раз переконався, побувавши на засіданні педради у загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 8. Тема вчительського зібрання говорить сама про себе: "Національно-патріотичне виховання як важлива складова змісту навчально-виховного процесу школи життєтворчості".
Переді мною ніби відкрився світлий простір, на недалекому небокраї якого я побачив образ нового інтелектуально-патріотичного українця. Яким шляхом до цього небокраю іде школа, повідомив у короткій доповіді директор Василь Шворак.
Тезисно програма виглядає так:
– це безперервна, тісна виховна робота з батьками (батьківський всеобуч);
– це дослідницька та науково-навчальна робота з історії та краєзнавства, яка складається з музейної справи і діяльності пошукових загонів (скажу, що ця складова має реальний успіх, про що свідчить Почесна грамота облдержадміністрації);
– це щоденна творча праця на уроках і в позаурочний час самих вчителів.
Як учнівство бачить себе в місії патріотизму, засвідчує аналітичне дослідження, проведене в школі. 46% опитаних відповіло, що бути патріотом – значить бути суспільно активним і корисним; 32% – дотримуватися звичаїв та традицій українського народу; 18% – пишатися, що ти українець, любити свій край; 4% – вивчати, любити і гордитись своєю мовою.
Не заглиблюйся, шановний читачу, в глибокий аналіз наведених вище цифр, адже в цьому дослідженні присутній суб'єктивний психологізм, навіяний навколишнім оточенням (батьки, школа, вулиця, ЗМІ тощо). На Сході країни або в столиці ці цифри, можливо, були б іншими. Головне – в розумінні своєї місії в суспільному українському середовищі.
Наша школа (маю на увазі всю міську освіту) багато працює над тим, щоб патріотизм укоренився в свідомості підростаючого покоління. Бачимо різні форми й методи такого впливу. Восьма школа є віддзеркаленням цього процесу. Тут – уроки мужності, день маленького патріота, акція "Голуб миру", листи та обереги воїнам АТО на фронт і пораненим, зустрічі з воїнами АТО та активне волонтерство і т. д., і т. п.
Звичайно, багато чого морального і виховного починається із сім'ї. Але головна відповідальна місія лежить на педагогах. А криниця методів і форм виховання невичерпна. Я вже не кажу про важливість історії та краєзнавства. Кожен предмет можна використати для патріотичного виховання. Математики, фізики, хіміки при розв'язанні тих чи інших задач, включаючи поняття території, ріки, свого міста, створюють своєрідний 24 кадр, який фіксується у підсвідомості і закріплює гордість та любов до України.
На належну "планку" піднято в школі військово-патріотичне виховання. Там, де фізкультура, спорт, військовий вишкіл, – здоров'я, мужність і патріотизм. Про все це розповіли Олена Наумчик, Мирослава Зеленська, Алла Мучак, Катерина Зінчук, Михайло Пекора і Антоніна Цешинська.
І ще одна закономірність: учень своїм взаєморозумінням забезпечує позитивний результат. Важливу роль тут відіграє учнівське самоврядування. Про це розповіла переможниця загальноміського конкурсу "Лідер року – 2015" Інна Стречен.
Своїми думками на педраді поділились Жанна Колеснікова, методист управління освіти; голова батьківського комітету Юрій Ріпич та автор цих рядків.
Низькоуклінне пошанування Вам, вчителі-педагоги, за Ваші патріотизм і працю в ім'я України!
Анатолій СЕМЕНЮК.
а зв'язків з громадськістю міськвиконкому.
Вчительство – “партія” патріотизму
Залишити коментар