На гребені хвиліХто б і що не казав, а духівник релігійної громади – це особливий статус моральності, інтелекту та громадянської позиції. Словом, апостол віри Христової має бути взірцем служіння Богу і нести доброту й любов до ближнього.
Ось на такий детектор пізнання істини я виставляю о. Василя Мичка, настоятеля Свято-Благовіщенського собору УПЦ КП у Ковелі.
Запитую у прихожан храму:
– Хто для вас отець Василь?
У відповідь чую:
– Справжній настоятель. Він завжди серед людей і з людьми. Слово Боже, яке проповідує, западає глибоко у душу.
– Він людяний і добрий. Ніколи не відмовить у наданні церковних послуг. А коли бачить перед собою бідність, то надасть їх безкоштовно.
– Ми, хористи, вдячні за його доброзичливе, толерантне ставлення до нас.
– А знаєте, наш батюшка, великий естет. Погляньте, як красиво, естетично виглядає храм всередині. Іконостас, панікадило – це взагалі чудо!
– Він дбайливий господарник, і завдяки цьому наш собор найкращий в місті.
– Священик від Бога. Службу Божу веде вміло і строго по канону.
До тих справедливих оцінок приєднуються мощенці, де він є депутатом:
– Отець Василь – активний громадський діяч. Він багато зробив добрих справ для села.
В районній бібліотеці мені кажуть:
– Це друг бібліотеки та активний учасник патріотичних заходів, які проводяться у нас.
Словом, позитив, якого не приховаєш, бо люди все бачать і все оцінюють об'єктивно.
Спало на думку біблейське від пророка Єзекіїля: "Так говорить Господь Бог: Горе ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе. Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?" (Книга пророка Єзекіїля. 34.2.).
Священик Василь Мичко - саме той, що пасе отару своїх вірних. І не тільки…
Свічку Благовіщенської святині після трагедії з о. Петром Левочком як естафету о. Василь запалив у 2005 році. Молодий та енергійний протоієрей взявся за розбудову будівлі храму. Віруючі швидко впевнилися, що собор і парафія у міцних та чистих руках, а вогонь свічі буде горіти яскраво, й довірилися йому.
Хто ж він і звідки?
Народився Василь Мичко 26 березня 1976 року в селі Волосянці Сколівського району Львівської області. Виховувався у простій селянській сім'ї. Вчився у місцевій школі, а потому - в СПТУ № 34, яке випускало спеціалістів харчової промисловості.
Загадкою для багатьох із нас є питання, як і коли з'являється прагнення присвятити себе на все життя служінню Богу.
Вісімнадцятирічний юнак після реальних земних мрій раптом вирішує стати священиком. Він вступає до Київської духовної семінарії, після закінчення якої продовжує навчання у духовній академії.
Ще під час навчання у 1997 році був рукоположений єпископом Даниїлом в сан диякона, а через рік – у сан священика.
У 1999 році призначений настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с. Мощеній. Своєю душпастирською діяльністю молодий священик заслужив любов і довіру парафіян, про що згадувалось вище.
У 2003 році його переводять в село Крупу Луцького району настоятелем храму Покрови Пресвятої Богородиці, а через два роки призначають настоятелем Свято-Благовіщенського собору УПЦ КП у м. Ковелі. Призначення відповідальне, адже в минулому це була справжня українська церква. Ще в 30-х роках ХХ століття тут лунала молитва українською мовою від Івана Губи, майбутнього архієпископа. Тоді дехто скептично оцінював можливості молодого священика.
Та споконвіку відома істина: людину красить не місце, а її вчинки і справи. За неповних одинадцять років зроблено багато, і скептицизм розвіявся з вітром, давно і всіма забувся.
Більше того, до духовного сану священика, закономірно вписується слово-"патріот". Коли звістка про трагічні події 2014 року долетіла до Ковеля, о. Василь одним із перших вирушив на Майдан. Був він там і в пекельні "чорні" дні лютого того року. Як істинний патріот, був і є організатором гуманітарної допомоги воїнам АТО. О. Василь Мичко – член штабу Національного спротиву .
З ініціативи о. Василя розпочалося дослідження історії Св.-Благовіщенської святині і видано, а й згодом перевидано книгу "Благовіщенська святиня – історична пам'ятка архітектури та духовності". Сьогодні Свято-Благовіщенський собор по праву є туристичним і духовним об'єктом всеукраїнського значення.
…Існує теорія хвиль. Тобто, людина у своїй діяльності підіймається на гребінь хвилі і якийсь час там перебуває. Сильні і одержимі на висоті знаходяться більшу частину свого життя або навіть переживають декілька злетів.
Духовний і громадсько-патріотичний корабель отця Василя Мичка сьогодні знаходиться на гребені хвилі. Побажаймо ж йому зустрічного свіжого вітру, для подолання якого попросимо у Бога здоров'я, наснаги, віри і любові.
Благослови Вас, Господи, на жертовне служіння Україні і вірі Христовій. На многії і благії літа!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар