Ситовичі – наша маленька БатьківщинаНа відстані п'ятдесяти кілометрів від Ковеля, серед лісів і луків, розкинулося мальовниче село Ситовичі, яке з обох боків омиває річка Стохід. Споконвіку живуть тут добрі, працьовиті люди.
За останні роки воно суттєво "постарішало". Нині із 300 мешканців 292 – представники старшого покоління. На своєму віку вони багато бачили і пережили.
Завдяки їх працьовитим рукам у повоєнні роки село було відбудоване, розвивалися рослинництво і тваринництво, хоч, може й не такими темпами, як в інших господарствах, адже землі у нас бідні і не дуже родючі.
І все ж теперішні покоління земляків щиро вдячні ветеранам – золотому фонду нашого суспільства за самовідданість, мужність і сумління. Вони – приклад усім нам. І хоч молоді, як уже було сказано, порівняно небагато, село живе і розвивається.
В 1960-их роках тут було побудоване приміщення восьмирічної школи – на той час досить просторе, де навчалось 255 учнів. Вчительський колектив налічував 25 педагогів.
Функціонували дитячий садок, шкільний інтернат, адже школярі доїжджали на навчання із навколишніх населених пунктів.
На жаль, 1980-ті роки змінили ситуацію на гірше. Восьмирічну школу закрили, адже залишилося всього 137 учнів. Школа стала початковою, а діти роз'їхалися по інших навчальних закладах. Хлопців і дівчат поменшало, багато хто із них виїхав із села. Шкільне ж приміщення залишилося. Його використовували, як-то кажуть, хто як міг. Розмістили тут кінозал, клуб, бібліотеку, комору, АТС і навіть церковний куточок.
На щастя, зміни на краще прийшли й до нас. Завдяки ініціативі і згуртованості сільської громади, команді народного депутата України Степана Івахіва зусиллями молоді відремонтоване святе для кожного місце – Божий храм. Щотижня тут отець Андрій відправляє службу. У тому приміщенні, про яке я згадувала вище, порівняно невелика площа відведена під школу, оскільки діток у Ситовичах небагато. Відповідно й учителів мало.
Однак приємно, що маємо сільський клуб з просторим актовим залом. Його завідуючою працює віддана своїй справі Ольга Володимирівна Стецюк. Майже півстоліття тут не робили ніякого ремонту. І знову ж таки завдяки спонсорській допомозі благодійного фонду "Патріоти Волині" Степана Івахіва сільська громада отримала 50 тисяч гривень.
Колишній сільський голова М. А. Никитюк з депутатами ефективно використали кошти й організували ремонт клубу. Ольга Стецюк не шкодувала ні сил, ні часу, ні здоров'я, аби лишень швидко і якісно провести ремонтні роботи. Тож тепер є чим похвалитися і помилуватися.
А раз є відповідна база, то можна й організувати змістовне дозвілля. Завдяки ініціативі й творчому підходу до роботи Ольги Володимирівни, її помічників у нас стали проводитися цікаві культурно-масові заходи. Тепер у наш клуб приїжджає відпочити молодь навіть із сусідніх сіл – Озерного, Підріжжя та інших. Ще б пак: адже тут постійно організовують дискотеки, концерти, тематичні вечори. Жодне свято – чи то державне, чи то релігійне не обходиться без участі працівників культури.
Ось і нещодавно в Ситовичах дуже гарно і змістовно відзначили свято 8-го Березня. Відбувся більш як двогодинний концерт, репертуар якого був підібраний дуже вдало, що викликало бурхливі оплески присутніх. Чудово виступили наші сільські співаки Ірина та Олена Бондаруки (пісня "Мамо-матусенько"), Тетяна Манчук (привітання зі святом), Каріна Ткачук, Аня Петрук, Богдана Ткачук, Марія Сенюк ("Мати", "Мамина калина"), Світлана Стецюк, Марта Парфенюк ("Українська родина").
Вірші про матусь і бабусь гарно декламували Ліза Гонта, Неля Дерев'янчук, Настя Петрук, Роман Гетьман, Стас Будь, Оля Парфенюк, Інна Парфенюк та інші.
На закінчення концерту Марія Сенюк і Каріна Ткачук блискуче виконали пісню "100 % щастя".
Свято, організатором якого виступила Ольга Стецюк, засвідчило: незважаючи на усі негаразди, які нині переживає українське село, люди духом не падають, вони скрашують своє непросте і нелегке життя піснею й віршем, вірять у наше спільне краще майбутнє.
Вірю у це й я, а тому щиро дякую нашим ветеранам праці, педагогам, усім жителям села за їх добрі справи, витримку і оптимізм. Особлива моя подяка - жінкам, яким зичу добра, миру, благополуччя! А таким ентузіастам, як Ольга Стецюк та її молодим однодумцям, бажаю нових удач на ниві творчості, радості на кожен день і Божого благословення!
З повагою –
Ольга ВАВРЕНЮК, голова ветеранської організації Ситовичівської сільської ради.
НА ЗНІМКАХ: майбутнє села – учні місцевої школи і юні аматори сцени.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар