Кожен християнин бачить у священику, перш за все, особу духовну. А це значить, що його дії, поведінка, слово мають бути виважені, досконалі, а інтелект — високого рівня.
Є священнослужителі, особливо ченці, які відгороджуються від життя земного, ніби одягнувшись у скляний футляр, стають недоступними до пересічних людей, поринувши в аскетичне, молитовне, жертовне служіння Всевишньому.
На мою суб'єктивну думку, священик — це ланка животворного ланцюга між Ісусом Христом і вірними.
Саме таким місіонером є о. Михайло Іваняк, настоятель церкви Миколая Чарнецького (на знімках).
На високу духовну посаду він був призначений 22 лютого 2015 року. З’явився на парафію, мов свіжий весняний вітер. Освятив церковну громаду своєю довірливою усмішкою, змістовною і мудрою проповіддю. На парафії запровадив окрему Службу Божу для дітей на 11-ту годину. Слід відзначити, що отець Михайло не просто любить дітей, а леліє їх, як Божих квіточок.
Тут не тільки уроки на релігійні теми, але й екскурсії до знакових святинь Західної України, хресні ходи, вертепи. Велику увагу о. Михайло приділяє спортивним іграм та культурно-мистецьким заходам.
Ось урок в мініатюрі для спортсменів. «Баскетбол — це ріст, швидкість, кмітливість. Я вже не маю швидкості, і ріст мій замалий, зате у мене є кмітливість. Ось, дивіться, — і він 10 разів влучно потрапляє м'ячем в кільце. — Тому тренуйтесь, досягайте кмітливості, вдосконалюйтеся і, головне, вірте у свої сили. Віра і довіра до Бога допоможуть вам подолати всі перешкоди». Ось така спортивно-духовна наука закладається у свідомість.
Отець Михайло невтомний. Він формує дитячу футбольну команду, везе її до Львова на регіональні змагання. Діти з Ковеля грають на рівних і перемагають. Ось так закріплюється віра у свої сили.
Юні християни люблять свого наставника. Послухайте: «Мамо, я на танці (дискотеку) сьогодні не іду, бо нас запрошує отець Михайло. Він — наш друг». Діти переконують: дружелюбний, вмілий організатор, добрий і взагалі — класний.
Імпонує його пошук доступних методів і форм навернення до Бога. Він виписує духовні заповіді на основі жертовного життя блаженнішого Миколая Чарнецького «10 кроків до святості». Вони корисні, повчальні і мудрі:
1. Бог є Творцем твого життя — довіряй!
2. Не бійся розпочинати щось нове.
3. Вмій послужити, подай руку.
4. Йди за Христом, допоможи там, де Його потребують.
5. У теплоті любові топиться лід гніву.
6. Сповідайся часто.
7. У молитві від-кривай небо.
8. Бог дав тобі все для щастя.
9. Відкривай очі на диво.
10. Все у руках Божих — відкривай долоні.
У нього талант проповідника. Він у найсерйознішу проповідь вміло вплітає притчі, усмішки, які легко сприймаються і, головне, підіймають настрій вірних. Хіба це не щастя — відчувати радість у храмі біля живого Христа?
За відносно короткий час парафіяни його полюбили і довірились своєму духовному наставнику. Від них чуєш: справедливий, порядний, людяний, вміє підняти настрій і т. д., і т. п.
А ось його філософські думки для наших роздумів: «Хрест Господній — довготерпеливий. Хрест — лагідний. Хрест — не заздрить. Хрест не задумує зла, не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою, вірить і надіється. Хрест — це любов Христа, візьми і неси його».
Ось такий він — земний і духовний ігумен монастиря Миколая Чарнецького. Родом о. Михайло Іваняк з с. Стримба Надвірнянського р-ну, що на Івано-Франківщині. 1998 року вступив до монастиря Редемптористів.
Священство о. Михайло отримав на велике свято Благовіщення — 7 квітня 2006 року з рук митрополита Ігоря Возняка у м. Львові. Того ж року скерований на служіння до монастиря в м. Кам'янці-Подільському.
З 2008 по 2015 р. виконував обов'язки префекта студентів Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя.
Сьогодні, у перший священицький ювілей о. Михайло — на духовних науках в Америці. Це ще один позитив біографії.
10 років служіння — це лише мить. Хрест важкий, шлях довгий!
З Ісусом у серці — многая літа Вам, отче Михайле!
З любов'ю і повагою —
Анатолій Семенюк і парафіяни
храму Миколая Чарнецького.
Залишити коментар