Книга мого життя
Нещодавно в Голобській бібліотеці було проведено зустріч "Книга мого життя". За чашкою чаю читачі могли щиро поспілкуватись, поділитися враженнями від прочитаного і взагалі поговорити про життя.
Зустріч розпочала завідуюча бібліотекою Валентина Січкар, яка розповіла історію виникнення книг та їх написання.
Першою найвідомішою книгою у світі або, як її можна ще назвати книгою життя, книгою мудрості є Біблія. Вона мала і має великий вплив на розвиток людства та його культуру. Саме таку цінну книгу подарував бібліотеці священик Свято-Георгіївського храму отець Ніфонт.
Отець Ніфонт розповів про необхідність духовної літератури і духовного спілкування в житті кожної людини. Корисними були його поради у виборі й розумінні змісту книг.
– Книга ввійшла в моє життя як велике диво. Розчинила двері в невідомий світ. Я багато читала в молодості, читаю і зараз, – говорила в своєму виступі читачка бібліотеки Лілія Безсонова.
– Люблю читати, – продовжив розмову Володимир Щесюк, – сучасних наших письменників: В. Лиса, В Шкляра. Зачитуюсь цікавими творами М. Дочинця.
– Хороша книга – наче спілкування з доброю людиною, – висловила свою думку Валентина Скрипник. – У нас в сім'ї читають усі: чоловік, донька, онуки. Ми користуємось послугами бібліотеки давно і постійно.
– Без книги не уявляю свого життя, як і без бібліотеки, – наголосила ветеран педагогічної праці Лідія Гарлінська. – Книги супроводжують мене все життя, починаючи з раннього дитинства.
– Книгу не можна замінити ніякими новітніми технологіями. Електронні книжки теж мають свої "плюси". На мою думку, в цьому немає нічого поганого, – сказала Наталія Безпалько.
Багато цінних думок висловили Г. А. Грицюк, Е. Ф. Сало, Л. П. Костючок.
Дуже добре, що нещодавно у своєму блозі в інтернеті Голобська бібліотека відкрила рубрику "Ваша думка про прочитану книжку".
Тож і я написала декілька своїх вражень про прочитане. І ось результат.
Від авторки історичного роману "Дороги життя" Любові Василів-Базюк я отримала лист. Вона наша землячка, народилася на Волині і довгий час тут проживала. Зараз живе в Канаді.
– В сім'ї завжди цінували книгу, – зазначила ветеран Галина Халепа. – Я і дітей, і онуків привчила до читання.
– Книги мають особливу чарівність, вони дають нам насолоду, розмовляють із нами, дають добрі поради, стають живими друзями для нас, – відзначила Галина Муха.
На зустрічі також були присутні учні місцевої школи, які уже виявили великий інтерес до читання й виборювали призові місця в номінації "Кращий читач року", брали участь у конкурсах.
Також взяла участь в зустрічі і висловила свої думки заступник директора з виховної роботи Голобської школи-гімназії Наталія Качура.
Любителям читання такі літературні зустрічі дуже й дуже потрібні.
Валентина БЕРЕЖНА.
Нещодавно в Голобській бібліотеці було проведено зустріч "Книга мого життя". За чашкою чаю читачі могли щиро поспілкуватись, поділитися враженнями від прочитаного і взагалі поговорити про життя.
Зустріч розпочала завідуюча бібліотекою Валентина Січкар, яка розповіла історію виникнення книг та їх написання.
Першою найвідомішою книгою у світі або, як її можна ще назвати книгою життя, книгою мудрості є Біблія. Вона мала і має великий вплив на розвиток людства та його культуру. Саме таку цінну книгу подарував бібліотеці священик Свято-Георгіївського храму отець Ніфонт.
Отець Ніфонт розповів про необхідність духовної літератури і духовного спілкування в житті кожної людини. Корисними були його поради у виборі й розумінні змісту книг.
– Книга ввійшла в моє життя як велике диво. Розчинила двері в невідомий світ. Я багато читала в молодості, читаю і зараз, – говорила в своєму виступі читачка бібліотеки Лілія Безсонова.
– Люблю читати, – продовжив розмову Володимир Щесюк, – сучасних наших письменників: В. Лиса, В Шкляра. Зачитуюсь цікавими творами М. Дочинця.
– Хороша книга – наче спілкування з доброю людиною, – висловила свою думку Валентина Скрипник. – У нас в сім'ї читають усі: чоловік, донька, онуки. Ми користуємось послугами бібліотеки давно і постійно.
– Без книги не уявляю свого життя, як і без бібліотеки, – наголосила ветеран педагогічної праці Лідія Гарлінська. – Книги супроводжують мене все життя, починаючи з раннього дитинства.
– Книгу не можна замінити ніякими новітніми технологіями. Електронні книжки теж мають свої "плюси". На мою думку, в цьому немає нічого поганого, – сказала Наталія Безпалько.
Багато цінних думок висловили Г. А. Грицюк, Е. Ф. Сало, Л. П. Костючок.
Дуже добре, що нещодавно у своєму блозі в інтернеті Голобська бібліотека відкрила рубрику "Ваша думка про прочитану книжку".
Тож і я написала декілька своїх вражень про прочитане. І ось результат.
Від авторки історичного роману "Дороги життя" Любові Василів-Базюк я отримала лист. Вона наша землячка, народилася на Волині і довгий час тут проживала. Зараз живе в Канаді.
– В сім'ї завжди цінували книгу, – зазначила ветеран Галина Халепа. – Я і дітей, і онуків привчила до читання.
– Книги мають особливу чарівність, вони дають нам насолоду, розмовляють із нами, дають добрі поради, стають живими друзями для нас, – відзначила Галина Муха.
На зустрічі також були присутні учні місцевої школи, які уже виявили великий інтерес до читання й виборювали призові місця в номінації "Кращий читач року", брали участь у конкурсах.
Також взяла участь в зустрічі і висловила свої думки заступник директора з виховної роботи Голобської школи-гімназії Наталія Качура.
Любителям читання такі літературні зустрічі дуже й дуже потрібні.
Валентина БЕРЕЖНА.
Книга мого життя
Залишити коментар