«Руками створена краса»“Руками створена краса” – під такою назвою відкрилась виставка у Ковельському історичному музеї. Вона сформована на основі приватної колекції ковельчанки Мирослави Гудим. В експозиції близько 70-ти робіт – вишиті і ткані рушники, сорочки та сучасні прикраси з бісеру.
Колекцію давньої вишивки та ткацтва, як розповіла її власниця, вона почала збирати зі студентських років. Якось її мама у куфрі знайшла рушники, які вишивали її бабця Меланія Михальчук та мама Анастасія Галян на початку XX ст. Поступово збірка поповнювалася новими виробами.
На виставці представлені вишиті і ткані речі XX століття з різних регіонів Волині – Старовижівського, Любомльського, Ковельського, Маневицького, Володимир-Волинського.
Частина рушників і сорочка 20-х – 30-х років мають квітково-рослинні, зоо-орнаменти з деяким включенням і геометричного. Виконані у техніці “хрестик” червоно-чорними нитками на домотканому лляному полотні різної якості (тканина більше або менше вибілена). Рушники в основному весільні, щедро орнаментовані вишивкою.
Завдяки різнокольоровим ниткам, що з’явилися на ринках, вишивка у сорокових роках набуває поліхромності.
Поступово в моду входить кольорова художня гладь, що замінила в деякій мірі давню техніку “занизування”. 50 – 70 роки представляють рушники, вишиті у техніці “гладь”.
Пізніше, у вісімдесятих, вишивка поповнюється геометричними різнобарвними орнаментами, які кладуть на ткане полотно з покупних ниток.
У дев’яностих відбувається переосмислення минувшини, і рушники набувають нового вигляду з відтворенням візерунків початку минулого століття.
Ткані рушники (“обруси”, “партовини”) оздоблені смугастими орнаментами в основному червоних відтінків. Особливістю волинського вбрання було поєднання активних кольорових акцентів перебірного ткацтва з фактурними узорами білого чи сірого тла. Фактури ткання різні: в “ялинку”, в “ромби”, в “трикутники”. Кожен рушник неповторний, зі своєю душею.
На превеликий жаль, більшість вишивальниць і ткаль є невідомими. Лише кілька імен рукодільниць залишились для історії. Серед них – Домна Жук, Анастасія Іллюх (Ковельський район), Меланія Михальчук, Анастасія Галян (с. Мшанець Любомльського району).
У роки незалежності України активно відроджується роль рушників. Вони продовжують своє життя в сучасних обрядах, прикрашають домівки, офіційні установи, духовні святині.
Колекцію доповнюють сучасні прикраси з бісеру, виготовлені Мирославою Гудим. Це – ґердани, низинки, комірці.
Музей чекає на відвідувачів, шанувальників народної творчості і сучасного мистецтва.
Мирослава Мороз,
головний зберігач фондів Ковельського історичного музею.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар