Пахне в хаті паскою…З Галиною Халепою (на знімку вгорі праворуч) з Голоб завжди приємно спілкуватись, бо вона, розмінявши восьмий десяток літ, збагачена життєвим досвідом та мудрістю. Активна у громадському житті селища, без неї не відбувається жодне свято, бо, здається, немає такого, чого б вона не вміла: вишиває, шиє, плете, куховарить на весіллях, пече смачнющі короваї і паски, співає в церковному хорі, 30 літ – в хорі ветеранів війни і праці "Червона калина", де була солістом.
За фахом Галина Халепа – фельдшер-лаборант, адже закінчила медучилище в Одесі (сама родом з Миколаївщини). Медстаж здобула в Голобській лікарні. Вміння пекти смачні короваї і паски передалося їй від мами, а шити – від бабусі і сусідки, яких вона з любов'ю згадує. У пані Галини безліч зошитів з рецептами, а кулінарні книги ще з 60-х років минулого століття збереглися.
Зараз люди переважно замовляють короваї у кондитерських цехах, а раніше на голобські весілля їх багато пекла Галина Іванівна. З її короваями часто зустрічали високоповажних гостей селища, свою випічку представляла й на виставці хлібних виробів у Луцьку. 
Тридцять років тому з чоловіком Сергієм Андрійовичем звели дім, навколо якого завжди пишно цвітуть улюблені квіти, сад. Подружжя дуже любить читати, тож передплачують різну пресу.
Три роки тому Галина Іванівна і Сергій Андрійович відзначили золоте весілля, до якого господиня сама напекла (на знімку в центрі) короваїв. Смакували її короваєм і в Харкові, де бабуся Галя вручила його ректору Харківського національного університету внутрішніх справ на випускному внука Павла (на знімку ліворуч).
З особливим трепетом підходить господиня до випікання пасок. У нашій розмові Галина Іванівна охоче ділиться рецептом Великоднього хліба з читачами.
– Півтора літра молока кип'ячу, в гаряче кидаю 250 грамів маргарину (не масла), перемішую, поки не прохолоне. Додаю розведені в цукрі 250 грамів дріжджів, згодом – 10 яєць, збитих з одним літром цукру, ваніль, добре все вимішую. Потім кладу борошно, вимішую м'яко, допоки не відстане від рук. Згодом додаю 100 грамів олії, і вимішую також довго. Ставлю в тепле місце, щоб зійшло.
Миску накриваю хустиною з натуральних ниток. Тісто підійде – по краях притовкую. Форми змазую жиром, потім кладу папір – і знову жиром. Накладаю тісто, яке не ріжу ножем, а відриваю, у форми на третину. Паска ще трохи підійде, і тоді змазую яєчним жовтком. У цей час в хаті не повинно бути протягів і щоб ніхто не грюкав. Смачного!
А ще Галина Іванівна пише вірші. Її неспокійне серце відгукується на всі події, що сьогодні на часі і турбують кожного. Тож і з'являються поетичні рядки про волонтерів, ветеранів, про війну. І самій довелося пережити неспокій за сина Олександра, який колись служив у гарячій точці на Кавказі. Зазнала й голоду в 1947 р.
Багато хороших справ на її рахунку. Так, за участю й з ініціативи Галини Халепи були виготовлені захисні сітки для воїнів АТО, разом з іншими волонтерами збирали продукцію для військовослужбовців.
Мають бабуся Галя і дідусь Сергій п'ятеро онуків, одного правнучка. Хоч живуть син і донька окремо в Голобах, але це – одна дружна сім'я, яка всі питання вирішує спільно.
Якось я спитала Сергія Андрійовича, чи не забагато часу дружина витрачає на громадську діяльність, а він відповів: "Вона в мене скрізь встигає".
На порозі – Великдень. Тож смачної паски всім і Божого благословення, а Галині Іванівні – зичення, щоб короваї і паски пекла до 100 літ і здорова була!
Валентина ОСТАПЧУК.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар