15 травня – День пам’яті жертв політичних репресійНаша історія – багатогранна, позначена високими злетами людського розуму та гуманізму і прірвами варварства та жорстокості, проривом до державності, національного відродження і безмірними, непоправними втратами.
Уже традиційно в третю неділю травня ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій.
Розбудовуючи власну державу, ми маємо не забувати про кожен наш крок на п'єдестал незалежності, про кожну історичну віху – сумну і радісну, вчитися на помилках, робити все можливе, аби подібне не повторилося.
Схилімо ж голови в глибокій жалобі за тими краянами, які стали жертвами репресій тоталітарного режиму. Вічна їм пам'ять!
Олег Кіндер,
міський голова.
Щорічно в третю неділю травня українська громадськість відзначає День пам’яті жертв політичних репресій.
В цей день ми згадуємо кожного, хто став жертвою політичних репресій часів більшовицького режиму, був ув’язнений у концтаборах або засланий у далекі безлюдні краї. Згадуємо знищених селян, розстріляну інтелігенцію, закатованих патріотів. Безіменні поховання жертв сталінських репресій розсіяні по всій українській землі.
Чорне крило політичних репресій торкнулося і 14 мешканців, які нині проживають в районі. Попри величезні втрати, наш народ вистояв і спромігся здобути омріяну століттями Незалежність.
Але нині ми знову чуємо відлуння тоталітарного минулого. Та захисники України стали на захист своєї держави. Ми переконані, що всі загрози та провокації, які вчиняють проти нас, приречені на поразку, тому що ми гідні пам’яті тих людей, які віддали своє життя для того, щоб на українській землі ніколи більше не панував диктатор.
Ми повинні всі разом, як єдиний український народ, відновлювати свою історичну пам’ять, досліджувати свою правдиву історію. Це – наш святий синівський обов’язок перед жертвами політичних репресій. Ми повинні винести уроки з історії, щоб ніколи не повторилися подібні трагедії. Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні.
Дорогі земляки!
У скорботний день, 15 травня, кожен з нас повинен вшанувати, у своїй молитві, усіх жертв політичних репресій, адже найголовніше для померлих – це молитва за них. Ми маємо зробити все для того, щоб тінь тоталітаризму ніколи не повернулася на нашу землю та усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української держави.
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!». Пам’ятаймо ці слова Василя Симоненка.
З повагою –
Віктор КОЗАК,
голова райдержадміністрації, депутат обласної ради.
Андрій БРОЇЛО,
голова районної ради.
Залишити коментар