І настала темрява, і гора розкололася, коли римські легіонери розпинали Христа. Темінь, розпач і горе огорнули душі тих, хто був поруч з Учителем. З важким тягарем через декілька днів потому йшли згорьовані жінки з миром і пахощами до гробниці. І побачили вони диво: відкритий гріб, а там – янгол Божий у сяйві світла сповіщає про Воскресіння Христове. Враз просвітліли душі і серця їхні.
Те світло пломенить і для нас, сьогоднішніх. Хіба не Бог відвернув імперський камінь поневолення та дарував українцям світло Незалежності? Хіба не Божа Матінка від сходу Сонця і до пізньої ночі посилає світло молитви Всевишньому заради нашого навернення до Бога спасіння? Хіба не Вона дає силу і натхнення боронити рідну землю від ворога воїнам АТО?
Нещодавно газета писала про оновлення ікони Божої Матері "Неустанної помочі" у парафіянки Свято-Володимирського храму пані Валентини, котра мешкає у селищі машинобудівників.
"Чому явився нам цей знак благодатний і що він віщує?" – запитують вірні. Коротко і вичерпно відповіла сама пані Валентина: для підняття нашого духу, укріплення і возвеличення Церкви Української, для єдності нашої.
І тішить, що настоятель храму о. Віталій Лехкобит своїми діями і вчинками єднає церковну громаду, вселяє в їхні душі любов, добро і патріотизм.
У День святих жінок-мироносиць у храмі після мирування кожній юній і дорослій парафіянці було даровано букетик конвалій. Це виглядало зворушливо та мило. Здавалося, що в храмі світліше стало від радості в очах прихожан.
Потому всі дружною церковною родиною рушили хресним ходом, щоб оновлену ікону принести для поклоніння в храм. Від самого дому, де перебувала святиня, вірні прикладалися до неї, цілували лик Пресвятої Богородиці.
Чинно прямувала процесія з хоругвами та священиками церков УПЦ Київського Патріархату Ковельщини. І в цій ході – ще одна знакова подія. Біля одного із під'їздів багатоповерхового будинку процесія зупинила свій рух. Тут мешкає сім'я парафіян Оксани та Іллі Невірків, яка вирішила подарувати храму ікону святої великомучениці Варвари. Ікона старовинна, і датується ХVІІ століттям. Писана на дерев'яних дощечках. Ці ікони підносять святість храму і наповнюють його ще більшою благодаттю.
"Вісті Ковельщини" повідомляли про активних жертводавців храму. Ось і до цієї знакової події долучилися сільмашівці. Ними було виготовлено гарний кіот, у який помістили оновлену ікону та образ Ісуса Христа. Особливо слід відзначити тут велику роль і активну позицію Миколи Заікіна – Президента ТОВ "ВО "Ковельсільмаш", який вірний Українській церкві і всіляко допомагає релігійним громадам.
Прислухаюся до розмов:
– Сьогодні велике свято для нас. Знак оновлення – це пророцтво, яке вказує, що наш храм швидко побудують.
– Дай-то, Боже! Я мрію про той день, коли світлий молитовний зал відкриє двері. Стану на коліна і буду молитися й від радості плакати. А чи доживу?
– Доживемо! Лише тісніше згуртуватися і більше зосередитися на будові потрібно.
Попри все, до зими дах змайструвати необхідно та й інші роботи виконати. Є надія. Є віра. І є розуміння того, яким шляхом іти. Впевнений: буде світло перемоги.
Нарешті, святиня зайняла своє почесне місце в храмі. Людей – ніде яблуку впасти. Всі хочуть бути ближче до святості та благодаті.
Молебень і молитву в ім'я ікони Божої Матері "Неустанної помочі" очолює благочинний Ковельського деканату УПЦ КП о. Анатолій Александрук.
Патріотично і змістовно виголошує свою проповідь о. Ростислав. Він наголосив, що існує багато непорозумінь через роз'єднаність народу, а часом і байдужість у повсякденному житті й у ставленні до віри. І Божа Матінка щоразу протягом віків приходить до нас і нагадує, що ми живемо на найродючішій у світі землі, п'ємо найсолодшу воду, маємо безмежні багатства, але весь час потрапляємо у бідність і під вплив інших народів зі Сходу і Заходу.
"Я, як і колись, мій український народе, з тобою. Моє світле оновлення – то знак великого воскресіння", – промовляє до нас Божа Мати. Ісус Христос після свого воскресіння виголосив вічні слова: "Мир Вам!". Тож дай нам, Боже, просвітління, миру та Божої благодаті", – наголошує священик.
Сьогодні з вуст окремих священнослужителів, які не належать до Київського Патріархату, чути образи і зневажливі слова на адресу інших конфесій, в тому числі – УПЦ КП. Бог їм суддя. Не знають, що творять. Скажу єдине: майбутнє не за ними, а за єдиною помісною Українською церквою.
А наразі о. Віталій, настоятель Свято-Володимирського храму, дякує всім парафіянам та жертводавцям за вагомий внесок у розбудову церкви і запрошує всіх ковельчан приходити на поклоніння до чудотворної ікони Божої Матері "Неустанної помочі", а також допомогти новоспоруджуваному храму, хто чим може.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час хресного ходу.
Фото з архіву Свято-Володимирського храму.
Залишити коментар