Моє село Ситовичі – краплинка на карті улюбленої України. Я тут народилась, тут живу, тут училась, тут працюю. Люблю і ціную село та його людей, переживаю за них.
Я ж не бачила з дитинства батьківської ласки, але завжди знала, що треба добре вчитись, працювати з самого дитинства, високо нести честь і гідність, щоб не зганьбити світлої пам'яті свого батька, який загинув в кінці війни – у квітні 1945 року у Східній Прусії (м. Кенігсберг) на передовій у гвардійському полку. Він, будучи три рази пораненим, із перебитою ключицею, майже без руки з кулеметом не покидав свого полку до кінця. Так написано у "похоронці".
Тому в мене з 12 років розпочався трудовий стаж, бо я розуміла: без праці нічого не досягнеш. Можливо, тому мені й зараз дуже боляче, коли чую про смерті в зоні АТО. Слава Богу, наші хлопці (а їх шестеро) повернулися з фронту живими-здоровими. Уродженець Ситович Бондарук – зубний лікар, був тяжко поранений, але повернувся додому.
Всього ж в АТО загинули 15 воїнів з Ковельщини. Це наші 15 діток не повернулося живими. Якої страшної втрати зазнали рідні – батьки, дружини, дітки!
Я почала свій лист із моїх спогадів і розповіді про трагедії сьогоднішнього дня, бо все це наклало свій відбиток на відзначення у Ситовичах Дня пам'яті і примирення й Дня Перемоги над нацизмом. Біль і гордість минулих днів переплелися з болем і гордістю дня теперішнього.
А для моїх односельців 9 травня завжди було, є і буде святом зі сльозами на очах. Тому так організовано сходилися вони у той день на центральну садибу з усіх-усюд. Із Світлого, до якого 9 км, людей "бусиком" підвіз Святослав Оксенюк. Він із дружиною – єдина молода сім'я у тому селі, яка дбайливо виховує дітей, дбає про похилих віком, підвозить їх безплатно, а також щодень у школу доставляє хлопчиків і дівчаток.
Зразу зібрались всі в залі клубу. Як приємно, що у нас є такий хороший, просторий зал, де можна розмістити всіх присутніх. Тут працює талановитий працівник культури Ольга Стецюк, з ініціативи якої організовуються концерти, вечори, дискотеки, тематичні заходи, на які сходяться і з'їжджаються молодь села Ситович, учні шкіл, в тому числі – Підрізької. Репертуар кожного свята підбирає особисто завідуюча клубом.
Дуже приємно, що завдяки таким працівникам живе село.
При відкритті урочистості прозвучав Державний гімн України, а потім відбувся концерт.
Ведучі Марія Сенюк і Павло Дикун вели всю програму на високому рівні. Першими прозвучали пісні: "Над землею тумани", "Виряджала мати сина", які виконала Марія Сенюк. Це надзвичайно обдарована людина зі співучим, дзвінким голосом. Як говорять в народі, від її співу мурашки біжать по тілу.
Опісля слово для привітання було надано Ситовичівському сільському голові Віталію Будю. Далі знову зазвучали на сцені вірші і пісні з вуст вихованців Ситовичівської ЗОШ І ступеня (директор – Наталія Кондратюк).
Пам'ять полеглих на полях битв вшанували хвилиною мовчання, а учні нашої школи Роман Гетьман, Уляна Будь, Аня Петрук, Неля Дерев'янчук поклали вінки та квіти до пам'ятника, який встановлено у центрі села.
Із вітанням виступила голова ветеранської організації сільської ради, автор цих рядків. Виступив перед односельчанами і депутат районної ради Микола Рибак. Після виступів концерт продовжувався.
Як завжди, пішли до монумента Слави загиблим в Другій світовій війні із сіл Ситович та Світлого. Їх прізвищ на стелах – 65. Сюди поклали вінки і квіти. Було надано слово нашому отцю Андрію. Він відправив панахиду, помолився за кожного викарбуваного на стелах монумента, освятив всі прізвища і пам'ятник.
Треба сказати, що священик вміло вчить духовності, він начитаний, грамотний організатор. Без нього не було б таким духовним, світлим, людним свято. Отця Андрія ми цінуємо, любимо і шануємо. По закінченню роздав всім святий хліб "артос" для захисту як вдома, так і в дорозі. Це такий ситовичівський обряд.
Молоддю села було відзначено й День матері. Не передати, який змістовний концерт був організований Ольгою Стецюк. Першою заспівала піню "Мої батьки" вже згадувана Марія Сенюк.
Дочка завідуючої клубом Світлана Стецюк дуже гарно виступила з Мартою Парфенюк (пісня "Родина"). Дуже гарними голосочками співали Богдана Ткачук, Ірина Бондарук, Олена Бондарук, Катерина Ткачук, Оксана Парфенюк про бабусь, матерів. Вірші про рідних розповідали Анастасія Петрук, Неля Дерев'янчук, Інна Парфенюк під бурхливі оплески. Дітки нашого села привітали бабусь і матерів, усі сільські родини.
На закінчення хочу висловити велику подяку усім, хто брав участь в підготовці і відзначенні 71-ої річниці Перемоги, Дня матері. Нехай ніколи не повторяться страхіття далеких кривавих подій, а в Україні запанують мир і спокій.
Своїм землякам бажаю чистого мирного неба, здоров'я, благополуччя, миру всій планеті, а особливо – в нашій рідній Україні.
Перемога була, є і буде наша!
З великою повагою до Вас, люба редакціє "Вістей Ковельщини", її читачів –
Олена ВАВРЕНЮК,
голова ветеранської організації
Ситовичівської
сільської ради.
Залишити коментар